Выбрать главу

"Буча" на улици счинила ся була в наслідок неосторожного обходженя якогось чоловіка з мушкетом. Він вистрілив серед юрби жінок і дітий. Та показало ся, що набій був без кулі. Чоловіка, яко несповна розуму чи пяницю пустили свобідно. Коли він відійшов, Д. відступив від вікна, до якого я вже після схованя листу був наближив ся. Я не забаром знов попращав ся з ним. Чоловік, той ніби-то несповна розуму, був мною найнятий».

«Та що за ціль мали ви, — спитав я, — кладучи на місци листу facsimile. Не бу-ло-б то ліпше, вхопити єго підчас першої візити і пійти?»

«Д., — відповів Дюпен, — чоловік, на все готовий, загонистий. Надто, в него дома чимало відданої єго справі прислуги. Коли-б я стрібував був се що ви мені радите, може й не вийшов би був від него живим. Добрі люди в Парижи не були-б ніколи почули про мене. Та в мене був ще иньший намір. Ви знаєте мої політичні переконаня. В тій справі я ділаю як сторонник інтересованої пані. Вона була в сімнайцять місяців в єго власти. Від тепер є він в єї власти, скоро-б. не полапавши ся, що листу в руках вже не має, почав собі таке, яке міг би починати лише з листом в руках. Тим він зараз довівби себе до нехибної політичної згуби. А упадок єго при тім був би не менше наглим як прикрим. Добре то балакати про facilis descensus Averni*. Та при всякім ході в гору — як Каталяні* каже про сьпів — лекше вийти ніж сходити. В сім випадку в мене нема ніякої симпатиі а радше ніякого жалю для того, що сходить. Він є оттим monstrum horrendum — спосібний чоловік без моральних основ. Признаюсь, що мені хотілось би знати, які саме будуть в него думки, коли, як префект каже, "одна особа" заглузує собі з него і єму прийдеть ся отворити лист вкинутий мною в коробку».

«Що? ви написали там щось цікавого?»

«Очевидно! Се-ж якось негодилось лишати нутро зовсім порожне; се виходило-б на обиду. Раз у Відни Д. заподіяв був мені одну прикрість, а я, зовсім жартом, обіцяв віддячитись єму. І так, знаючи, що він буде цікавий дізнати ся, хто се саме такий перехитрив єго, я думав, що було б кривдою не дати єму ключа до відгадки. Він знає добре мій почерк. І я написав єму, саме серед чистого аркуша, слова:

“Un dessein si funeste,

S’il n’est digne d’Atree, est digne de Thyeste”.

Найдете іх в "Атреї" Кребілльона*».

_____________________________

Примітки

Представлена збірка творів Едґара Аллана По «Новелі» була надрукована у Львові 1898 або 1899 року в серії «Літературно-артистичні новини», що її видавав український поет, перекладач, літературознавець і педагог Василь Щурат (1871-1948). Чотири новели По, що становлять зміст збірки, переклав з англійської український (галицький) письменник, перекладач, сценарист, редактор, громадський діяч Іван Петрушевич (1875-1950). Перекладено галицьким діалектом кінця XIX сторіччя, котрий дещо відрізняється від сучасної загальновживаної літературної української мови, що дає читачеві можливість порівняння із більш сучасними українськими перекладами цих текстів. В тій публікації не завжди зберігається єдність правопису. Наприклад, десь надруковано «Єгиптянин», а десь «Египтянин». Можливо, це через недбалість не перекладача, а набірника друкарні.

Примітки додані упорядником даної інтернетної публікації 2019 року.

В Мальштромі.

Новела Едґара По “A Descent into the Maelström” («Спадання у Мальстром») вперше з'явилася в травневому номері журналу “Graham's Magazine” 1841 року. По квапився завершити новелу вчасно, і пізніше визнав, що кінцівка була недосконалою. Незабаром після того, як новелу Едґара Алана По «Вбивство на вулиці Морґ» переклали французькою мовою без відома автора, французькі читачі почали шукати інші його роботи, тому «Спадання у Мальстром» була серед перших таких перекладів. Як і щодо інших його творів про морські пригоди («Оповідь Артура Ґордона Піма» і «Щоденник Джуліуса Родмана»), читачі вирішили, що «Спадання у Мальстром» є описом реальних подій, і один уривок був передрукований у дев'ятому виданні Британської енциклопедії. За іронією долі, сама новела ґрунтувалася на тексті, який По прочитав у більш ранній версії тієї ж енциклопедії.

Лофоден — група скелястих, позбавлених рослинності островів біля північно-західного узбережжя Норвегії.