Кров. Усюди. Безодня свічада пульсувала нею, займалася усією палітрою червоного, наче якийсь вбивчий світанок раптом розквітнув на нічному небі. Тут були рідкі корали капілярів, темно-багряна, майже чорна, венозна юшка, калинова артеріальна руда — і все те зливалося в моторошні струмки, капало з невидимої стелі, збивалося у хвилі, і, здавалося, ось-ось вихлюпнеться сюди, у фізичну ранкову реальність, заллє спочатку Томині ноги, а потім і маківку. А тоді прямо посеред кривавого Задзеркалля з’явилася Маргарита, чиста, як лілея, вся в золотій парчі, без жодної червоної краплі на виду і з очима, порожніми, як очниці смерті. Рита усміхалася, вірніше сказати, безтямно шкірила до когось невидимого свої гостренькі перлинні зубки, і хижий вираз на тонкому личку робив її схожою на молоду вовчицю. Вона, здавалося, зовсім не зважала на ту моторошну криваву вакханалію, що пульсувала навколо паруючими гейзерами; Рита стояла НАД цим — і посеред цього. Вона перебувала в епіцентрі — що б це не означало.
Тамара дивилася так пильно, як тільки могла, та більше нічого, вартого уваги, не побачила. Кумачевий колір збляк із вражаючою швидкістю, золотаві одежі Ритусі заколивалися, як тільце медузи на вологому піску, і врешті-решт велична, як ніколи, постать подруги зникла, а з дзеркала на Тому глянуло власне лице, бліде й таке змучене, ніби його власниця тиждень розвантажувала вагони з плутонієм.
Знала я й кращі дні.
Напади безсилля, під час яких хотілося впасти, де стоїш, і більше ніколи не рухатись, перемежовувалися з моментами відносної бадьорості; саме завдяки останнім Тамарі вдалося за якихось двадцять хвилин зняти дзеркало зі стіни, дійти до спальні, відмінити усі призначені на сьогодні зустрічі і впасти на ліжко, маючи в тілі таке відчуття, ніби з нього витягли хребет.
Тусю, вітаю. Ти успішно вляпалася в чергову пригоду. А люстро доведеться продати, хоч воно й не моє. Скажу хазяйці, що розбила. За ті гроші, що я їй покладу, вона зможе й стелю дзеркалами викласти. Буде займатися сексом і дивитися... скільки ж їй років? Сімдесят сім. Ну, тоді не буде. Тоді їй просто вистачить на похорон. Ох, Рито, чому від тебе один головний біль?!
Кров.
ГЛАВА 2
Про те, як важко розгледіти щось справжнє з намальованого вікна
Віра — це благочестива впевненість у тому, чого не розумієш.
До тями Тамара приходила близько години — злочинно довго, як на її погляд, та якби ж її хтось питав! За великим рахунком, після таких енергетичних витрат вона відновилася доволі оперативно, і тільки тривога за подругу підхльостувала її, змушуючи вважати змарнованою кожну другу хвилину. Тома вже вкотре набирала назубок завчений номер і вже вкотре чула у трубці веселий голос Рити: «Ви додзвонилися до мене, і це добре. Значить, я вам потрібна. Але мене зараз немає, тому кажіть, хто ви. Після сигналу. Ну, ви в курсі. Я передзвоню».
— Та ж не передзвонюєш, — пробурмотіла Тамара і взялася за карти Таро. Але колода лише дражнила її, розмови не вийшло. Те ж саме було і з рунами, що видавали на рідкість ідіотські прогнози, і зі звичайними картами. Тривожний симптом.
Та й видіння — тривожніше нікуди.
Зате вдалося додзвонитися до Ритиної матері, яка солодкаво засюсюкала, що її донька з її ж зятем подалися на курорт, на якісь дуже мінеральні води, і в них усе гаразд, навіть більш ніж гаразд, усе в них дуже добре, ось буквально вчора вона з ними розмовляла, а ти, Томочко, повинна розуміти, що міжміський зв’язок — дороге задоволення, знаємо ми ваші розмови, по півтори години, хе-хе, щебетушки. Ось приїде Ритуся, наговоритесь досхочу! Відчуваючи, як прикладена до вуха трубка стає масною від оливи в голосі тьоті Клави, Тамара стримано розпрощалася, уточнивши перед тим назву містечка і санаторію, де перебувала Маргарита, і зовсім не здивувалася, почувши від втомленої реєстраторки, що ніякої пані Козодуб у їхньому санаторії немає. Окрім «Верховини», у містечку було ще три санаторії, два пансіонати, готель і мотель. Тома обдзвонила і їх — із нульовим результатом. Ніде не чули про Риту, і жінка, схожа на неї, — а навіть словесний її портрет виходив вельми колоритним, — у жодному з цих місць не зупинялася.