Выбрать главу

Говорять також, що, бувши мудрою жінкою, у родині саме вона була лідером, але дуже добре це приховувала. Юлія Іполитівна прекрасно розуміла, що її яскравий, харизматичний чоловік-художник не може не захоплюватися іншими жінками, але ставилася до цих захоплень стримано й терпляче, знаючи, що кохає Олександр тільки її. А які жінки були поруч з Майстром! Йому приписували романи з найталановитішими й найкрасивішими, серед них – Аста Нільсен[27], Тамара Адельгейм[28], Зінаїда Кирієнко[29], Лариса Шепітько[30], Валентина Ткаченко[31], Нонна Мордюкова[32]… Стверджують, що Юлії Іполитівні пощастило не зазнати долі своєї попередниці Варвари Семенівни: вона ніколи не побачила в очах чоловіка вогника справжнього кохання до іншої. Шлюб цих людей вижив тільки завдяки терплячості й мудрості Юлії Солнцевої, бо вона вміла закривати очі на деякі речі, не влаштовувати сцен, не псувати життя собі й чоловіку скандалами. Але не всі так вважають. Дехто каже, що Солнцева хоч і мовчала, але була неймовірно ревнивою й не підпускала до чоловіка навіть рідних людей; що вона знищила з чоловікових архівів усе листування з іншими жінками; що вона відмовлялася народжувати дітей. Нібито Довженко якось у запалі навіть сказав: «Юля, ти живеш у злі!» У «Щоденнику» Олександра Петровича є вражаюче зізнання: «У мене нещасливий дім. У молодості в ньому не лунали дитячі крики, плач, і сміх, і зойк. Зараз стіни мого дому лунають крягтінням старушок…» (1944).

Що правда з усього цього? Що перебільшення або взагалі вигадка? Навряд чи хтось колись у цьому розбереться. Це теж залишиться таємницею двох. Згадаймо щоденниковий запис Олександра Довженка, датований 1952 роком і написаний не напоказ: «Я так люблю мою Юлю, як ніби й не любив ще ніколи за двадцять п’ять років родинного з нею життя. Я безупинно говорю їй найніжніші слова. Милуюсь нею, весь переповнений до неї глибокою ніжністю. Так, я люблю її, мою Юлю, і з того щасливий. Хто послав мені цю любов?..»

вернуться

27

Аста Нільсен (1881—1972) —видатна датська кіноактриса. Визнана красуня, що мала яскравий драматичний талант.

вернуться

28

Адельгейм Тамара Фрідріхівна (1904—1979) – радянська актриса.

вернуться

29

Кирієнко Зінаїда Михайлівна (1933 р. н.) – радянська актриса.

вернуться

30

Шепітько Лариса Юхимівна (1938—1979) – радянський кінорежисер, актриса. Член Спілки кінематографістів Росії. Фільми: «Спека» (1963), «Сходження» (1977) та ін. Загинула в автокатастрофі.

вернуться

31

Ткаченко Валентина Данилівна (1920—1970) – українська поетеса. Збірки: «Зелена сторона» (1940), «Весняні вітри» (1950), «Сад мого літа» (1968) та ін.

вернуться

32

Мордюкова Нонна (Ноябрина) Вікторівна (1925—2008) —російська кіноактриса. Фільми: «Молода гвардія» (1948), «Рідня» (1982) та ін.