49 Шопен гауер Артур (1788—1860) — німецький філософ-ідеа-ліст. Його вчення пройняте ірраціоналізмом, песимізмом. Народ, за Шопенгауером, — це пасивна юрба, яка є лише грунтом для народження геніїв. Основна праця Шопенгауера «Світ як воля і уявлення» (1844).
50 Руссо Жан Жак (1712—1778)— французький філософ-про-сзітитель, педагог і письменник. Був прихильником республіканського ладу. У філософії відстоював деїзм (визнання першопричиною світу бога), а в літературі його твори (особливо романи «Юлія, або Нова Елоїза» та «Сповідь») утверджували течію руссоїзму, близьку до сентименталізму.
51 Сократ (470, 469—399 до н. е.)—давньогрецький філософ, об’єктивний ідеаліст. Творцем світу вважав божественний розум. Мету філософії вбачав у моральному вдосконаленні людини, у самопізнанні. Свої погляди поширював в усних бесідах, відомих у творах його учнів, зокрема Платона.
52 Лагер л ьоф Сельма (1858—1940) — шведська письменниця, у творах якої переважала антивоєнна тематика. Лауреат Нобелівської премії (1909). Окремі твори перекладалися українською мовою.
53 Вергілій Марон Публій (70—19 до н. е.)—давньоримський поет. Основний твір—епічна поема«Енеїда», переробки якої відомі в багатьох літературах світу.
54 Данте Аліг’єрі (1265—1321)—італійський поет-гуманіст доби Передвідродження. Його твір «Божественна комедія», незважаючи на релігійно-дидактичну форму, глибоким проявом реалізму в італійській літературі засвідчив початок епохи Відродження.
55 Вельзевул — диявол, давньогрецьк.: наклепник, спокусник.
За релігійними уявленнями, головний серед «злих духів», втілення злого начала на Землі, володар пекла.
56 . . . веселіє Русі єсть пити... слова київського князя Володимира у відповідь на пропозицію волзьких болгар (986 р.) перейти до магометанської віри, що забороняла пити вино (див.: Повість минулих літ. — К., 1982. — С. 69).
57 Не вірте Иосифам... — Вираз вжито в значенні непоступливої цнотливості. За біблійним переказом, юного Иосифа марно намагалася спокусити дружина єгипетського царедворця Пентефрія.
68 Велика Підвальна (нині вулиця Ярославів Вал у Киг-ві) — названа на честь великого князя київського Ярослава Мудрого, який значно розширив межі міста. По лінії сучасної вулиці проходив захисний вал XI ст., після знесення залишків якого у середині XIX ст. тут прокладено вулицю Підвальну (проходила «під валом»),
69 Золотоворітський сквер — зелені насадження і фонтан навколо залишків Золотих воріт, на розі вулиць Володимирської та Ярославового Валу.
60 К и р и л і в к а.— Тут: лікарня для божевільних.
е} М О Д Р — Міжнародна організація допомоги революціонерам.
62 Андріївський узвіз — був найкоротшим шляхом від Верхнього міста до Подолу. Назва відома з 40-х років XVIII ст.
63 «С і л ь в а» — популярна оперета (1915 р.) угорського композитора Імре Кальмана (1882—1953).
64 Гейне Генріх (1797—1856) — німецький поет, революційний демократ.
65 Крез (595—546) — останній цар стародавньої Лідії (560— 546 до н. е.). Ім’я Креза, якого вважали найбагатшою людиною свою часу, стало синонімом казкового багатства.
66 Рокфеллер — представник однієї з найвпливовіших фінансово-монополістичних груп США. Основний прибуток — нафтові компанії.
67 Сковорода Григорій Савич (1722—1794) — український про-світитель-гуманіст, філософ і поет.
68 Мендес Катюль (1841—1909) — французький письменник, сприяв об’єднанню групи поетів «Парнас». Автор поетичних збірок, новел та романів, лібретто опер та пантоміми.
69 Євбаз — єврейський базар у Києві у 20—40-х роках. Знаходився на місці нинішньої площі Перемоги.
70 Липки — історична місцевість у Печерському районі Києва між Хрещатиком і майданом Героїв Арсеналу. Назва виникла на початку XVIII ст. у зв’язку з насадженням у цій місцевості липового гаю. Наприкінці XIX ст., після вирубки цього гаю, територія забудувалася особняками міської знаті, стала аристократичним районом.
71 Чайльд-гарольдівський вигляд... — походить від імені героя з поеми «Паломництво Чайльд-Гарольда» (1812—1818) англійського поета, представника класичного романтизму Джорджа Гордона Байрона (1788—1824).
72 Велика Житомирська вулиця — виникла в період Київської Русі, відома під різними назвами.
13 Носівська станція — агрономічна станція в містечку Но-сівка на Чернігівщині, залізничній станції між Києвом і Ніжином.
74 Павлівська вулиця — виникла в середині XIX ст. на території так званої Солдатської Слобідки.