42Лейбніц Готфрід-Вільгельм (1646—1716)—німецький учений, математик, філософ-ідеаліст. Один із родоначальників німецької ідеалістичної діалектики. В галузі математики завершив створення диференціального та інтегрального числення, є винахідником лічильної машини.
43Сміт Адам (1723—1790) — англійський економіст, представник класичної буржуазної політичної економії.
44 Н іцш е а и ець —прихильник вчення Ф. Ніцше (1844—1900). Його основні принципи засновані на філософському ідеалізмові, який об’єктивний світ вважає ілюзією, а на місце розуму ставить волю, інстинкт та інтуїцію. Ніцшеанство пізніше взяв собі на озброєння фашизм, тому воно тенденційно трактувалося в радянській науці.
45 ...в творах хінця Ла о-Т з е... — Хінці — стародавня назва китайців. Лао-цзи, Лі Ер (VI—V ст. до н. е.)—давньокитайський мислитель, який висунув у своєму вченні поняття про підпорядкування всього існуючого невидимій природній закономірності — дао, що послужило основою даосизму. До певної міри його можна вважати прообразом анархізму.
46 Ар і стіп (Арістід; бл. 540—467 рр. до н. е.)—афінський державний і військовий діяч. Відзначився у греко-перських війнах. Кілька років був у вигнанні.
47 Циніки — давньогрецькі кініки, проповідували нігілістичне ставлення до культури та до загальноприйнятих норм моралі.
48 Платон (справжнє ім’я — Арістокл; 427—347 рр. до н. е.) — геніальний давньогрецький філософ, об’єктивний ідеаліст, засновник філософської школи. Матеріальний світ за Платоном — тінь світу незмінних, вічних і непорушних загальних ідей. Був прихильником рабовласницької аристократичної республіки.
49 Галілей Галілєо (1564—1642)—італійський фізик, механік і астроном, один із засновників точного природознавства. Внаслідок астрономічних спостережень відкрив чотири супутники Юпітера, гори на Місяці, плями на Сонці тощо. Підтвердив правильність вчення М, Коперника про геліоцентричну будову нашої галактики, за що зазнав переслідувань церковників аж до судової розправи. За переказами, після зачитання вироку інквізиції над ним, Галілей вигукнув: «А все-таки вона крутиться!», маючи на увазі обертання Землі навколо Сонця і навколо своєї осі. Похований урочисто у Флоренції, поряд з могилою Мікеланджело.
50 «О, боже мій милий, за що ти караєш її молоду?»— слова з балади Т. Шевченка «Причинна» (1837 р.) з дещо довільною розстановкою розділових знаків.
51 То як же — будемо сватами? — Тут в розумінні: чи дійдемо згоди, чи знайдемо спільну мову. За народним звичаєм, посланці від молодого так запитували батьків молодої згоди на шлюб,
62 Тарасівська — вулиця в Києві, проходить через Ленінський і Залізничний райони міста. Відома з середини XIX ст. В енциклопедичному довіднику «Київ» (Київ, 1981) написано: «Назва, ймовірно, пов’язана з приміським с. Тарасівною» (С. 583). Старожил м. Києва М. Миронов у репліці «Дозвольте уточнити» (Літ. Україна. —1982. —
9 груд.) відзначав: «Насправді ж у XIX столітті, коли прокладалася ця вулиця, кияни дали їй назву на честь Тараса Шевченка. Назвати вулицю Шевченківською за умов царського великодержавного гноблення української культури, громадськість не могла. Я знаю це з часів мого дитинства, яке минуло в районі Тарасівської... Приміське селище ТарасІвка виникло вже за часів Радянської влади, тому аж ніяк не могло спричинитися до назви вулиці, що одержала своє Ім’я за багато десятиліть до найменування селища».
53 Колишній університет. — У 1920 р. за реформою осві
ти на Україні було скасовано університети і перетворено на так звані Інститути народної освіти (ІНО), Відновлено університети на по
чатку 30-х років.
54 В о л о д и м и р с ь к а — вулиця в Києві. Колишня Велика Во-
лодимирська, потім Короленка, нині знову Володимирська. Одна з
центральних вулиць міста. Відома з часів Київської Русі. Сучасна
траса вулиці прокладена в ЗО—40-х роках XIX ст. у зв’язку з засну
ванням Київського університету. Назву дістала на честь великого князя Володимира Святославовича.
55 Андріївська церква — пам’ятка архітектури, зведена у 1747—1753 рр. в стилі барокко за проектом В. Растреллі на Андріїв ській горі в Києві. Закладена на честь приїзду цариці Єлизавети І до Києва. Це одне з улюблених місць відпочинку киян: навколо церкви розміщена балюстрада, з якої, немов з пташиного польоту, відкривається мальовнича панорама Подолу і Дніпра.