56 Андрій Первозваний — за біблійними легендами, один
з дванадцяти апостолів Христа. За руськими літописами, проповідував християнство на Русі, побував у Києві, мандруючи до Риму, освятив Київські гори. На одній з центральних гір замість язичницького бога Перуна було поставлено з такої нагоди хреста. Цю гору й назвали Андріївською.
57 Дон Жуан (Дон Хуан) — створений середньовічною іспанською легендою образ зухвалого порушника моральних і релігійних норм, шукача чуттєвих насолод. Легенда склалась навколо історичної особи, придворного кастільського короля Педра Жорстокого (XIV ст.) — Дон Хуана Теноріо, який згадується в хроніках та списку рицарів ордена Підв'язки. За переказом, Дон Жуан, довго ведучи аморальне життя безкарно, якось убив командора ордена, котрий захищав честь доньки. Тоді монахи-францисканці заманили його в монастирський сад і вбили, розповсюдивши чутку, що Дон Жуана скинула в пекло ображена статуя командора. Образ всевладного феодала, який займався спокусництвом жінок та поєдинками, виявився таким типовим для своєї епохи, що невдовзі став одним з найпоширеніших героїв європейської літератури. Йому присвятили свої твори (новели, поеми, драми) Мольєр, Гофман, Байрон, Меріме, Пушкін, Леся Українка та багато Інших письменників.
58Межнгірські вироби — вироби Межигірської фаянсової фабрики, заснованої 1798 р. поблизу Києва на території колишнього Межигірського монастиря. 1874 р. фабрику закрито у зв’язку з иеспро-можністю конкурувати з виробами потужніших підприємств. Зразки виробів фабрики зберігаються в багатьох музеях УРСР.
69 Вулиця Садова — знаходиться в Печерському районі Києва. Назва пов’язана з Виноградним І Шовковичним садами, які були в цій місцевості. До другої половини XIX ст. мала назву Підсадної.
60 П'є с а І б с е н а «Комедія кохали я»... — твір норвезького драматурга Генріка Ібсена (1828—1906). Віршована пєса, написана 1862 р. — блискуча сатира на обмежене й самозадоволене міщанство. Наприкінці XIX — початку XX ст. Ібсен стає одним з володарів дум інтелігенції в Росії і на Україні. Його ім’я слухсило прапором боротьби за нове мистецтво і водночас за оновлення форм життя, найперш духовного, за цільність І силу людської особистості. Водночас творчість Ібсена сприймалась інколи І як явище близьке до Ніцше, пов'язане з натуралізмом.
01 Червоні прапори, куди не кинеш о к о м, / ц в і т у ть на вулицях, як макові к в І ї ки... — рядки з вірша О. Олеся «1 Мая», написаного 19 квітня 1917 р.
62 Єдинонеділимене — іронічне прозвисько прихильників великодержавного шовінізму, провідним гаслом яких було «Единая и неделимая Россия»,
63 Південний Хрест, Скорпіон, Вітрила, Фенікс, Золота Риба — сузір’я зоряного неба (всього 88).
64 Серед ньовічниий тру бо дум. — Тут: викривлене «трубадур» — середньовічний провансальський мандрівний поет-лірик та співець.
Аберація — помилка, відхилення від істини Автотйпія — фотомеханічний спосіб виготовлення кліше у поліграфії для відтворення пів-тоиових зображень Альтимётр — прилад для вимірювання висоти Аланін — різновид амінокислот
Американка — тут: різновид
невеликої друкарської машини Амфотерна (сполука) — вода гідроокису алюмінію, цинку, хрому
Апаш — тут: хуліган, злодій
Баннїсть — сум, жаль, шкодування Б е р л й і/ — карета Б й н д а — стрічка, сувій Б ї б у л а — грубий обгортковий папір
роввраиці — (зменшено) язичницька статуя, що зображає бога; ідол
Б р й ш к а — задавака, чванько Бузівок (бузимок, назимок) — однорічне теля Бурці — баки, бакенбарди
Вага дло — тут: маятник у старих настінних годинниках
Гамарня — металоплавильна майстерня Гдирати — тут: чубити Грезетовий — виготовлений
з шовкової чи вовняної тканини з дрібним візерунком такого ж кольору (переважно сірого)
Дезабільё — легкий, недбалий домашній одяг
Дубельтівка — рушниця-двостволка
Євгеніка — напрям у генетиці людини, що ставить завдання поліпшення біологічних властивостей
Заутреня — церковна служба, що правиться рано-вранці Значковий — той, хто несе який-небудь церковний знак; звання у реєстровому козацькому війську з другої ПОЛОВИНИ XVII ст.
Камчатка — тут: умовна наз
ва останніх місць у шкільному класі, де сиділи, як правило, відстаючі учні Карафка — те ж саме, що й графин