Визволителі
1
До чого ж видовище захоплююче — зміна варти біля Мавзолею. Багато разів я приходив на Красну площу, а намилуватися чіткістю і виправкою не міг. Тягне мене туди. Так би і стояв годинами та милувався.
І як не захоплюватись! Кращі з кращих, артистичні, треновані краще, ніж радянські гімнасти на Олімпійських іграх. Красені! У самому Кремлі таких — полк. Полк цілий! КДБ! Не віриться? А ось зайдіть з боку Олександрівського саду і гляньте, скільки поверхів має їхня казарма. Начебто два. А придивишся ближче — чотири. Вікна величезні. В кожному вікні два поверхи. Придивіться тільки, і побачите. Отже, чотири. Це над Кремлівської стіною стільки підноситься. А скільки ще поверхів стіна закриває? А тепер зайдіть в Кремль і гляньте на казарми з боку Цар-дзвона і побачите, що будинок-то цей — не просто будинок, а величезна прямокутна споруда з внутрішнім двором. А тепер знову увійдемо через Троїцькі ворота в Олександрівський сад і спробуємо кроками вирахувати довжину цієї будівлі. Скільки вийде? Ото ж бо! Туди не те що полк, а й більше вмістити можна, без танків і артилерії, звичайно.
А тепер в недільний день підемо до Кремля і помилуємося, скільки цих хлопців гуляє. П’ять відсотків — це максимум, що командир полку в місто може одночасно випустити. Але це командир звичайного полку, а в Кремлі полк не зовсім звичайний. Одначе навіть коли командир і випускає п’ять відсотків своїх орлів в місто погуляти, то все одно багато їх в Кремлі виявляється. Коли все ж ми бачимо не п’ять відсотків, а тільки два чи три, скільки ж їх усередині залишилося?
Ходять хлопці пихаті, горді. Як не пишатися! Форма у них знатна: шинелі, шапки, чоботи — все офіцерське. Погони сині, літери золотом горять: ГБ[11]. Стоп, а чому б і не КДБ, а тільки ГБ? Це розуміти треба. К — комітет, значить. Не солідно, МГБ солідніше. А ГБ — найкраще. Держбезпека! Отак-от вагомо, переконливо. Піднятися над усіма міністерствами і комітетами, включаючи і Центральний, — кришталева мрія чекістів. Та й не тільки мрія, звичайно. Вони не соромляться першу букву відкидати і щоденно Центральному Комітету демонструвати купу презирства до усяких комітетів! ГБ — і крапка.
Отже, кращі з найкращих. Цілий полк, тільки без танків. Проте танки й не дуже потрібні: стіни у Кремля ще міцні.
Ну, а коли щось трапиться, заколот якийсь, особливо коли армія, та з танками, та проти ленінського ЦК? Тоді як?
На цей випадок, братці мої, будьте спокійними. На такий випадок дивізія імені товариша Дзержинського придумана. З танками, з артилерією, з усім, що належить. Дивізія, правда, іменується дивізією Внутрішніх військ, тобто Міністерства внутрішніх справ. Тільки ж ви цьому маскараду не вірте. Чи ж мало під кого КДБ маскується! На форму дивізії імені Дзержинського нічого дивитися. Маскарад! З якого це часу захист улюблених вождів перейшов до рук МВС? Завжди це було першим завданням КДБ. Дивізія для того і створена була. Так у всіх довідниках і пишеться: за особистою вказівкою Леніна і для захисту Леніна особисто. Дивізія цією роллю зело пишається. 18 тисяч осіб, і всі одного Леніна стерегли. І латиські стрілки цим же пишаються, і московське училище імені Верховної Ради, і Кремлівські кулеметні курси. Онде скільки їх набирається!
2
Отже, дивізія охорони вождів. Укомплектована найкращими з найкращих. Тричі перевіреними. Передовиками виробництва, активістами, спортсменами.
Крім дивізії імені Дзержинського є у ГБ й інші полки та дивізії. Всі укомплектовані найкращими солдатами. А крім просто військ КДБ є ще й війська урядового зв’язку КДБ. Чи багато? Ох, багато! Зв’язок з усіма міністерствами і відомствами, з усіма республіками, краями, областями, районами, з усіма випробувальними полігонами, космодромами, тюрмами і таборами, великими заводами, фабриками, рудниками і шахтами, з усіма військовими округами, арміями, корпусами, дивізіями і вже, звичайно, з братніми партіями. І все це зв’язок, зв’язок, зв’язок. Кабелі, комутатори, шифрувальні машини, пости підслуховування. І все це треба будувати, обслуговувати і охороняти. І все це війська, війська, війська. Найдобірніші, звичайно. Бо кожного дня ці люди мусять слухати секрети і нікому їх не розповідати. І щоб, наслухавшись наших невтішних секретів, ніхто з них не повісився і в Америку не чкурнув. Скільки сюди потрібно солдатів!
Проте це ще не Радянська Армія, не Міністерство оборони. Ці самі слухають і доповідають кому слід, про що в Міністерстві оборони теревенять... Однак і це ще не все, це не найголовніша сила КДБ. Прикордонні війська — ось де сила. Дев’ять округів! Дев’ять округів прикордонних військ, тобто військ КДБ, з танками, з вертольотами, з артилерією, з бойовими кораблями.
Всі, звичайно, найкращі, найдобірніші, бо прикордонник придуманий для того, щоб ніхто з нашого прекрасного суспільства не втік. А от самого прикордонника ніхто не охороняє! Стоїть він на самому кордоні. Крок ступив убік — ось вже й за кордоном. Так ось, щоб він не втік, в усі дев’ять округів КДБ відбирають найбільш кращих з усіх найкращих.
А всі ті, хто не потрапив в цю гігантську організацію, потрапляють до Внутрішніх військ. Це також ще не Міністерство оборони, це поки Міністерство внутрішніх справ. Поки це ще не армія, хоча також полки, дивізії, танки і гармати.
— Чим займаємося, братці?
— Табір охороняємо!
— Що ж, потрібна справа. Відповідальна. А чи багато вас?
— Ох, багато! По одному закону «Про посилення відповідальності за хуліганство» за десять років вісім мільйонів осіб посадили. А за іншими статтями і законами також садять. Всіх охороняти необхідно.
— Мабуть, кращих беруть?
— А як же. Такі потрібні, щоб в роду ні в кого судимості не було. А ще такі потрібні, щоб, поспілкувавшись з зеками, не нахапалися б чого не варто, а нахапавшись, близько б до серця щоб не приймали, а прийнявши близько, щоб почуте не розносили, а коли й розносили б, так щоб недалеко.
— Де ж вам таких набрати?
— Та вже перебиваємося так-сяк.
Так ось, ті, хто не потрапив ні до ГБ, ні до Внутрішніх військ, потрапляють до Радянської Армії, непереможної і легендарної.
3
Будь-яка армія, яка себе поважає, складається з трьох видів збройних сил, кожен з яких ділиться на роди військ. Радянська Армія поважала себе більше за всіх і тому складалася не з трьох видів збройних сил, а з п’яти. Крім Сухопутних військ, Військово-Повітряних Сил і Військово-Морського Флоту існували ще два абсолютно рівноправних компонента: Війська протиповітряної оборони країни і Ракетні війська стратегічного призначення[12].
А крім п’яти видів збройних сил існували ще й ВДВ — Повітрянодесантні війська, які не були окремим видом збройних сил, тільки нікому, крім міністра оборони, не підпорядковувалися. І командував ними генерал армії — так, як і Сухопутними військами, наприклад.
У цих самих ВДВ було не багато і не мало, а вісім дивізій. Тим часом вся британська армія, наприклад, на той час складалася з чотирьох дивізій. Повторюю: вся армія Великобританії складалася на той час з чотирьох дивізій: три дивізії в Німеччині і одна на острові. І це все! Після такого порівняння відразу виникають сумніви в агресивності блоку НАТО.
Однак не будемо відволікатися. У ці самі ВДВ відбирають найкращих солдатів: найсміливіших, найбільш витривалих, тямущих, розвинених і найбільш міцних фізично. Ще б пак! ВДВ — це денні та нічні парашутні стрибки за будь-яких умов, дії в тилу противника проти його найважливіших об’єктів, в повній ізоляції від своїх військ, без підвозу боєприпасів, пального, продовольства, без евакуації поранених. Своїх поранених десантники мусять самі вбивати, щоб ті не потрапили до рук ворога і не розкрили планів та намірів десанту. Десанту раптовість потрібна!
12
Ракетні війська стратегічного призначення — РВСП (РВСН, Ракетные войска стратегического назначения —