3 «Їздила верхи охляп і проявляла мужність, не властиву звичайним дівчатам», — написано в хроніці Монстреле.
4 Чаклунство було тоді таке поширене, що саму Жанну спалено пізніше як чарівницю, з домагання Сорбонни.
5 Статуя Паллади, з якою пов’язувано долю Трої; майже у всіх народів були такі марновірства.
6 Ченця Жірара, на якого виказано, що він дозволяв собі дещо з панною Кадьєр, бувши її духівником, винувачено в тому, ніби він зачарував її, на неї дишучи. (Див. примітки до пісні третьої).
7 Дебора — перша жінка-войовниця, відома в історії. Іаїль, теж героїня, встромила цвяха в голову полководцеві Сізарі. Той цвях зберігається в декількох монастирях, латинських та грецьких, разом з ослячою щелепою, що нею орудував Самсон, Давидовою пращею та мечем, яким славетна Юдіта відтяла голову Олофернові, побувавши з ним в одному ложі.
8 (Тут іде Вольтерова примітка про французьке римування, нам непотрібна. — М. P.).
9 Пригода, описана в «Енеїді».
10 Пригода в «Іліаді».
11 Один із великих тогочасних полководців.
12 Він звався не Рожер, а Робер; це — помилка невелика. То власне він, Робер де-Бодрікур, привіз 1429 р. Жанну д’Арк до Тура і представив її королеві. Це був добрий собі шампанець, нездатний хитрувати. Його замок стояв близько Брієнна в Шампані. Я бачив його девіз на дверях убогого того замка: виноградну лозину з написом: «Beau, dru et court». Звідси можна міркувати про характер дотепів того часу.
13 І справді, лікарі та поважні дами оглянули Жанну й посвідчили її дівочність.
14 Корогва, що ангел приніс до абатства Сен-Дені (св. Дениса); колись була вона в руках графів Венсенських.
Пісня третя
1 У славетній битві на Дюнах, коло Дюнкірхена.
2 Коло Мальплаке, біля Монса, 1709 р.
8 Теж 1709 р.
4 Колись називано «раєм безумних», «раєм дурнів» — лімб; там уміщувано душі недоумків та маленьких дітей, що померли нехрещеними. «Лімб» означає край, берег. Про нього говорить Мільтон; у нього диявол переходить раєм дурнів — «the paradise of fools».
5 Це, очевидно, натяк на славетні вірші Руссо:
Je te vois, innocent Danchet,
Grands yemt ouverts, bouche béante[10].
«Рот, як y Дакше» — це зробилося ніби прислів’ям. Цей Данше був середній собі поет, що написав кілька театральних п’єс тощо.
6 Це лімб, вигаданий, як кажуть, якимось Петром Хрізологом. Туди відсилають маленьких дітей, померлих нехрещеними, бо тоді, як умруть вони п’ятнадцяти років, їх засуджують без ніяких труднощів.
7 Знаменита система пана Лоу, шотландця, — система, що зруйнувала багатство стільком людям у Франції за час від 1718 до 1720 р. і залишила фатальні сліди. Сліди ці давалося знати ще 1730 p., коли, на нашу думку, автор почав цю поему.
8 Казуїсти Ескобар та Моліна досить відомі з прегарних «Провінціальних листів»; Моліну названо тут достатнім — це натяк на благодать достатню й непостійну, що про неї уклав він систему так само безглузду, як і система його супротивників.
9 Ле-Тельє — єзуїт, син судового урядовця із Віра в Долішній Нормандії, духівник Людовіка XIV, автор «Булли» і винуватець усього того хвилювання, що вона викликала, вигнаний за часів регентства; пам’ять його навіває тепер огиду. Отець Дусен був перший його радник.
10 Янсеністи говорять, що Месія прийшов тільки для небагатьох.
11 Тут мова йде про кольвунсіоністів та чудеса, що про них свідчить багато янсеністів, чудеса, яких велику збірку видав Карре де-Монжерон і презентував Людовікові XV.
12 Добряга Паріс (в нашому тексті на ім’я не названий. — М. Р.) був недоумкуватий диякон; проте його, як одного з найзавзятіших та найвпливовіших серед простолюду янсеністів, вважав цей простолюд за святого. 1724 р. вигадали ходити молитися на могилі того дивака, на цвинтарі біля одної з паризьких церков, поставленої в ім’я св. Медара, мало, зрештою, відомого. Цей св. Медар ніколи не творив чудес; але абат Паріс натворив їх безліч. Найзнаменитіше з них оспівала герцогиня де-Мен у такій пісні:
Un décrotteur à la royale
Du talon gauche estropié,
Obtint pour grâce spéciale
D’être boiteux de l’autre pied[11].
Св. Паріс таких-от чудес натворив щось із триста чи чотириста; коли б йому були дозволили, він воскрешав би мертвих; але втрутилась поліція; звідси відомий двовірш:
De par le roi, défense à Dieu
D’opérer miracle en ce lieu[12].
13 Галілей, основоположник філософії в Італії, був засуджений інквізиційним судом, посаджений у тюрму і зазнав дуже суворого ув’язнення не тільки як єретик, а й як невіглас, за те, що він довів рух Землі.
11
Загальний зміст «чуда»: людина, крива на одну ногу, з особливої ласки Божої окривіла на другу (М. P.).