Служниця Корнеліуса Онта провела професора Жуйрука в кімнату пораненого. Щоб якось себе зайняти, той плів жакардовий мотив Поля Клоделя[18], який взяв з номера «Католицька думка й спресований пілігрим».
— Вітаю! — сказав Жуйрук. — Ви мене потурбували.
— Справді? — сказав Корнеліус. — Мені шкода.
— Помітно. Вам погано?
— У мене стегно розбито на п’ять шматків.
— Хто вас лікував?
— Лікар Халепинськ. Тепер вже все добре.
— У такому разі навіщо ви мене покликали?
— Хотів вам дещо запропонувати, — сказав Корнеліус.
— А чи не пішли б ви куди подалі! — вигукнув Жуйрук.
— Добре, — відповів Корнеліус. — Ну то я пішов.
Він спробував підвестися, але щойно поставив ногу на підлогу, його стегно знову зламалося. Він відразу знепритомнів. Жуйрук схопив телефон і викликав швидку, щоб транспортувати хворого в його лікарню.
— Кожного ранку коліть йому евіпан, — сказав Жуйрук. — Не хочу, щоб він прокидався, коли я приходжу в лікарню. Він уже мені в печінках сидить зі своїми...
Він затнувся. Інтерн уважно на нього дивився.
— У будь-якому разі це вас не стосується, — сказав Жуйрук. — Як його стегно?
— Йому вживили ґвинти, — відповів інтерн. — Великі ґвинти. Суперський перелом у нього.
— Ви знаєте, хто такий Килала? — запитав Жуйрук.
— Ем-м... — відповів інтерн.
— А як не знаєте, то мовчіть. Це фінський інженер, що винайшов систему випуску пари для локомотивів.
— Га?.. — розгубився інтерн.
— Пізніше цей механізм удосконалив Шаплон, — додав Жуйрук. — Утім це вас теж не стосується.
Він відійшов від Корнеліуса, і його погляд перейшов на сусіднє ліжко. Воно було вільне, тож санітарка ним скористалася, аби поставити згори стілець і почати прибирати.
— А що болить у стільця? — пожартував Жуйрук.
— У нього гарячка, — відповів інтерн, підігруючи.
— Знущаєтеся наді мною, ба? — сказав Жуйрук. — Поставте йому термометр, зараз буде видно.
Він схрестив руки й чекав. Інтерн вийшов з кімнати й повернувся з дрилем і термометром. Він перевернув стілець догори дриґом і взявся свердлити під сидінням дірку, час від часу здуваючи тирсу.
— Покваптеся, — сказав Жуйрук. — На мене чекають.
— На обід? — запитав інтерн.
— Ні, — відповів Жуйрук. — Збирати модель «Пінґ-903». А ви допитливий цього ранку.
Інтерн підвівся й вставив термометр в отвір. Було видно, як ртуть збиралася в грудочку, а потім підстрибнула й стрімко поповзла вгору по шкалі так, що верхній кінець термометра став набрякати, як мильна булька.
— Витягайте скоріше!.. — віддав наказ Жуйрук.
— Господи!.. — вигукнув інтерн.
Ртутна кулька роздулася, ще й лопнула біля основи: бризки палючої ртуті впали на ліжко. У цих місцях простирадла стали іржавими. На білому тлі склалися паралельні лінії, що врешті-решт сходилися до маленької ляпки ртуті.
— Переверніть стілець і вкладіть його в ліжко, — скомандував Жуйрук. — Покличте мадемуазель Гонгурдуй.
Прибігла старша медсестра.
— Виміряйте тиск цього стільця, — наказав Жуйрук.
Він спостерігав, як інтерн обережно вкладав стілець у ліжко.
— Цікавий випадок, — пробурчав професор. — Та не смикайте ви його так, кінець кінцем!..
Розлючений інтерн поводився зі стільцем грубо, видавлюючи з нього болючий скрип. Спіймавши на собі Жуйруків погляд, він заходився біля стільця підкреслено делікатними жестами професійного поїдача яєць.
— Я б зробив передній край з того самого матеріалу, — сказав Крюк.
— Ні, — заперечив Жуйрук, — краще класична обшивка з бальзо-вого дерева завтовшки в 15 десятин. Тоді він буде легший.
— З таким мотором, якщо він наштовхнеться на щось, то йому кінець, — сказав Крюк.
— Ми оберемо місце, — відказав Жуйрук.
Вони працювали разом над великоґабаритним планом «Пін-ґа-903», якого Жуйрук модифікував під мотор.
— Це буде небезпечно, — зазначив Крюк. — Краще буде не стояти перед ним.
— Який ви зануда, Крюку. Менше з тим. Урешті-решт, я лікар.
— Гаразд. Я зберу деталі, яких нам бракує.
— Купуйте якісні, добре? Я заплачу скільки треба.
— Братиму, як для себе.
— О ні!.. Беріть, як для мене. Я так хочу. У вас поганий смак. Я виходжу разом з вами. Мені треба навідати хворого.
18
Християнський поет, драматург та дипломат (1868-1955), якого Віан мав за ворога через релігійний зміст і пафосний стиль його творів.