Основи кримінально-правової кваліфікації

На практиці ж існують позиції, відповідно з якими:

1) раніше прийняті акти не потребують формального скасування, вони втрачають юридичну силу в зв’язку з прийняттям нового акта з того ж питання;

2) раніше прийняті акти потрібно визнавати нечинними шляхом прийняття спеціальних постанов;

3) нечинність попередніх актів слід встановлювати шляхом окремих вказівок в нових актах з цього ж питання.

Аналізуючи вказані підходи слід зазначити таке. Наявність у кримінальній справі кількох постанов слідчого, які по-різному вирішують одне і те ж питання, робить справу суперечливою. Пізніше прийнята з того ж питання постанова в матеріалах справи може знаходитися значно далі, інколи, в наступних томах, а це утруднює встановлення того, яке ж рішення є чинним. Спеціальні постанови про визнання нечинними раніше прийнятих, загромаджують кримінальну справу. До того ж, вони не містять рішення по суті відповідних питань. Тому оптимальним видається те, що при зміні і доповнення обвинувачення, слідчий у своїй постанові вказує, які обвинувачення пред’являлися раніше (у вчиненні яких злочинів і якими постановами) і таким чином констатує нечинність попередніх постанов про пред’явлення обвинувачення. Всі ж інші процесуальні акти, в яких містилися вказівки щодо того, як кваліфікувалося скоєне (постанови про призначення експертиз, протоколи допитів та очних ставок тощо) не потребують формальних змін чи доповнень в зв’язку з пред’явленням нового обвинувачення. Адже в таких актах вказівка про кваліфікацію відіграє допоміжну, інформативну роль, вони не спрямовані на визначення кваліфікації. Крім того, значна частина слідчих дій після зміни чи доповнення обвинувачення має бути проведена заново, в силу цього попередні процесуальні документи змінюють свою роль — лише інформують про хід кримінальної справи.

Таким чином, процесуальні документи, винесені до зміни кваліфікації, переважно не потребують формального скасування. Ті ж із них, які прямо стосуються кримінально-правової кваліфікації скоєного, закріплювали її результати, втрачають чинність в силу спеціальних вказівок про це в актах, якими кваліфікація змінена.

Поняття кримінального закону, який передбачає відповідальність за більш чи менш тяжкий злочин

Зміну кваліфікації чинне кримінально-процесуальне законодавство пов'язує із застосуванням нормативно-правових актів, які передбачають діяння, піддане оцінці. При цьому такі акти по різному іменуються — “кримінальний закон”, “стаття Кримінального кодексу”, “стаття кримінального закону”, “закон про ...злочин”; неоднаково визначається і їх зміст — в одних випадках йдеться про більш чи менш тяжку санкцію, в інших — про відповідний злочин (діяння — якщо мається на увазі застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру):

Стаття КПК України	Вказівка на кримінальний закон	Необхідність застосування/
		/незастосування відповідного закону є підставою для:
ч. 3 ст. 277, п. 2 ч. 1 ст. 373	Кримінальний закон, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин	Зміни обвинувачення в суді
		Зміни вироку апеляційним судом
п. 1 ч. 2 ст. 373	Статті Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за менш тяжке діяння	Зміни постанови про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру
ч. 2 ст. 231	Стаття кримінального закону з більш тяжкою санкцією	Зміни прокурором обвинувачення
ч. 2 ст. 246	Стаття Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин	Повернення справи на додаткове розслідування
п. 2 ч. 1 ст. 374	Застосування кримінального закону про більш тяжкий злочин	Скасування вироку з поверненням справи на додаткове розслідування
п. 3 ч. 1 ст. 374	Застосування кримінального закону, який передбачає більш тяжке на відміну від встановленого досудовим слідством суспільно небезпечне діяння	Скасування постанови у справах про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру з поверненням справи на додаткове розслідування
ч. 2 ст. 375	Застосування закону про більш тяжкий злочин	Розгляду справи судом першої інстанції після скасування вироку з відповідних підстав
Ч. 3 ст. 375	Кваліфікація суспільно небезпечного діяння як більш тяжкого	Розгляду справи про застосування примусових заходів виховного характеру за апеляцією прокурора чи потерпілого або його захисника
ч. 1 ст. 378	Застосування закону про більш тяжкий злочин	Скасування апеляційним судом вироку суду першої інстанції і постановлення свого вироку
п. 1 ч. 4 ст. 378	Кваліфікація суспільно небезпечного діяння як більш тяжкого	Скасування апеляційним судом постанови про застосування примусових заходів виховного характеру і постановлення своєї постанови
ч. 1, 2 ст. 397	Закон про більш тяжкий злочин	Недопустимості погіршення становища засудженого чи виправданого при касаційному розгляді справи
Ч. 2 ст. 400	Закон про більш тяжкий злочин	Нового розгляду справи судом першої інстанції або апеляційним судом за умови відповідного подання прокурора або скарги потерпілого чи його представника
Ч. 2 ст. 4004	Закон про більш тяжкий злочин	Заборони перегляду судових рішень в порядку виключного провадження
Ст. 4051, назва статті	Закон, який звільняє від покарання або пом’якшує покарання	Внесення до суду заяви засудженого або подання прокурора чи органу, що відає виконанням покарання
Ч. 3 ст. 409	Новий закон, який звільняє від покарання або пом’якшує покарання	Приведення вироку у відповідність з новим законом