Якщо досліджуваний дописав 14–15 рядів, то його аналітичність мислення дуже висока або відмінна; якщо 11–13 — аналітичність висока або добра; якщо 8-10 — аналітичність середня або задовільна; якщо 6–7 — аналітичність низька або погана; якщо 5 і нижче, то аналітичність дуже низька або дуже погана.
Аналітичність вважається важливою характеристикою мислення. Вона являє собою готовий компонент здатності теоретизувати, відшукувати причинно-наслідкові зв’язки між явищами, становить основи загальних здібностей і необхідна для успішного оволодіння різноманітними видами діяльності.
Аналітичність активно розвивається в юнацькому віці, її формуванню сприяють науки, які вивчаються ВНЗ: логіка, вища математика тощо. Тому можна зіставити результати тестування з успішністю з відповідних дисциплін. Інтерпретуючи результати, бажано враховувати особливості темпераменту досліджуваного, а також навички роботи з числами.
Мета дослідження: визначення сформованості рефлективності мислення.
Матеріали та обладнання: бланк з 15 анаграмами, папір для записів, протокол дослідження, ручка, секундомір.
Процедура дослідження
Це дослідження краще поводити з одним досліджуваним. Перед початком досліджуваному видають бланк з анаграмами:
1) еноб 6) еравшн 11) окамднри
2) раяні 7) ркдети 12) ивнсвоко
3) упкс 8) ашнррі 13) отгрвіял
4) итрг 9) едатьл 14) офмрлуря
5) укср 10) акемра 15) ахарткре
Експериментаторові належить потурбуватися про те, щоб зручно розмістити досліджуваного за столом, а самому контролювати час розв’язання ним кожної анаграми, фіксуючи його в протоколі.
Інструкція досліджуваному: «Вам буде запропоновано анаграми (слова, в яких переставлено букви). Відтворіть ці слова, не викидаючи
і не додаючи нових букв до анаграм. Намагайтеся працювати швидко: час розв’язування кожної анаграми фіксується. Розв’язання записуйте на аркуші паперу. «Починаємо!»
Після закінчення досліду експериментатор запитує досліджуваного про те, яким шляхом він розв’язував анаграми, чи встановлював при цьому послідовність розміщення букв і яку саме. Відповідь досліджуваного фіксується в протоколі.
Обробка результатів
Під час обробки результатів необхідно отримати показник сформованості рефлексії, показник часу розв’язування завдань і ранговий показник складності розв’язання анаграм.
Щоб отримати показник сформованості рефлексії, за кожне правильно розв’язане завдання нараховується один бал і ще по одному набавляють за ті завдання, які було розв’язано із встановленою досліджуваним послідовністю перестановки букв анаграм. Правильність розв’язання анаграм можна встановити за допомогою таблиці-ключа. Порядок перестановки букв позначено відповідною цифрою, яка означає номер букви анаграми.
Коефіцієнт сформованості рефлексії визначають шляхом ділення отриманих досліджуваним балів на їхню максимальну кількість. У цьому разі вона дорівнює 29.
Показником часу є середній арифметичний час. Затрачений на розв’язання анаграм. А показник рангу відповідає номеру найскладнішої із розв’язаних анаграм.
Аналіз результатів
Аналізуючи результати дослідження, важливо визначити насамперед стратегію розв’язування досліджуваним завдань, з’ясувавши, змістовність перебігу у нього процесу мислення. Стратегія розв’язування може бути:
а) хаотичною, невпорядкованою, при якій розв’язування характеризується безсистемним пошуком і висуненням значної кількості задумів, логічно не пов’язаних між собою. Висунуті в цьому разі гупоти не піддаються остаточній перевірці;
б) формально-алгоритмічною, якій властиве послідовне перебирання можливих варіантів розв’язування з окремими поверненнями до раніше розглянутих, при цьому домінує продуктивний рух у змістовному плані і явно недостатнє регулювання
— у смисловому;
в) змістоадаптивною, коли є логічно пов’язаний рух за семантично вагомими ознаками, коли ведучим є рух думки в рівнях, що утворюють смислову сферу, а саме — особистісному та рефлексивному;
г) згорнутою, для якої характерна скороченість оціночних дій і злиття їх з пошуковими, що дозволяє досить швидко знаходити правильний розв’язок.
Рефлексія мислення дозволяє під час розв’язування завдань виробити ефективну стратегію і прискорити мислитель ну діяльність. У запропонованій методиці рефлективність проявляється в зміні стратегії розв’язування в ході виконання завдання. При цьому потрібно звернути увагу на вплив розв’язку попередньої анаграми на наступні.
Важливо враховувати у навчанні роль мислення. Високий рівень розвитку властивостей мислення, які входять у структуру навчання, забезпечує легкість і швидкість аналізу й узагальнення ознак, суттєвих для вирішення проблеми. Цей рівень рефлективності виконує функції контролю й оцінки людиною власних розумових дій, дає можливість виявити і враховувати свої помилки, оцінювати правильність пошуків нових шляхів розв’язування завдань. У дослідженні на цей рівень вказує показник рангу, не нижчий за 12–13.
Рівень сформованості рефлективності мислення встановлюють за допомогою таблиці, у якій літерою К позначено коефіцієнт сформованості рефлексії.
На підставі даних про рівень сформованості рефлективності мислення, аналізу стратегії розв’язування анаграм і показника швидкості розумових процесів складають рекомендації досліджуваному про поліпшення його навчальної діяльності, враховуючи при цьому індивідуальні особливості темпераменту, властивості характеру і навички роботи з літерами.
Тестові завдання для перевірки знань
1. Психічний процес, який дозволяє відображати навколишню дійсність узагальнено, опосередковано та встановлювати зв’язки між предметами і явищами, — це:
а) пам’ять;
б) увага;
в) воля;
г) мислення.
2. Онтогенез мислення — це перехід:
а) від наочно-дійового через наочно-образне до словесно- логічного мислення;
б) від наочно-образного через словесно-логічне до наочно- дійового мислення;
в) від словесно-логічного через наочно-образне до наочно-дійового;
г) від наочно-логічного до образного.
3. Підставою поділу мислення на наочно-дійове, наочно-образне й словесно-логічне є:
а) провідний аналізатор;
б) предмет відображення;
в) форма існування матерії;
г) активність суб’єкта.
4. Уважається доведеним, що найбільш пізнім продуктом історичного розвитку є такий вид мислення:
а) наочно-дійове;
б) наочно-образне;
в) словесно-логічне;
г) інтуїтивне.
5. Безпосередній зв’язок мислення зі сприйняттям навколишньої дійсності є характерною рисою такого виду мислення, як:
а) наочно-дійове;
б) наочно-образне;
в) словесно-логічне;
г) індуктивне.
6. Визначте, про який вид мислення йдеться у даному фрагменті:
— Де Італія? — запитує Ліхонін.
— Ось вона. Чобіт, — відповіла Люба…
— Швеція й Норвегія?
— Це собака, яка стрибає з даху.
— Балтійське море?
— Вдова стоїть на колінах.
— Чорне море?
— Черевик.
— Іспанія.
— Товстун у кашкеті (Купрін О. І.):
а) наочно-дійове;
б) наочно-образне;
в) словесно-логічне;
г) теоретичне.
7. Щоб дістати бажану принаду, шимпанзе спочатку використовує маленьку й велику палиці, а потім підставляє ящик. Який вид мислення демонструє тварина: