Суттєво впливає на вибір етикетного виразу тональність спілкування: висока, звичайна, нейтральна, фамільярна і вульгарна. Висока тональність, притаманна для урочистих зборів, спричинить вибір виразу: «Дозвольте Вас привітати», нейтральна, характерна для сфери офіційних установ, зумовить заміну даного виразу на традиційний «Добрий день», звичайна, що передбачає спілкування в магазині, транспорті, на вулиці, - «Доброго дня», фамільярна можлива в сім’ї, дружньому товаристві: «Добридень». Вульгарна тональність побутує в соціально неконтрольованих ситуаціях.
Багато суперечок дотепер виникає з приводу форми звертання: як правильно звертатись — на ім’я чи на ім’я й по батькові? Одні вчені категорично заперечують можливість вживання в українській мові останньої форми, вважаючи її російською традицією (А. Вовк). Інші схильні виправдовувати таку форму звертання, оскільки вона зустрічається в найдавніших писемних пам’ятках (І. Огієнко, П. Одарченко). Водночас існують і прибічники компромісного погляду: вживання імені по батькові повинне бути обмеженим — ніколи не можна звертатись по батькові до незнайомої людини, говорити так про видатних діячів минулого, називати себе по батькові при знайомстві (В. Чапленко).
На думку С. Богдан, вирішення даної проблеми може бути у використанні усної традиції українців звертатись за формулою:
пане/пані/панно/паничу + ім’я (у товаристві, у родині, серед колег) та пане/пані/панно + прізвище та ім’я (в офіційній обстановці).
Отже, талант мовця полягає у вмінні вибрати із традиційного для українців мовного етикету доречну формулу залежно від ситуації, у якій перебуває людина, врахуванні специфіки адресата, умов спілкування.
Запитання для самоконтролю
1. Охарактеризуйте мову як суспільне явище.
2. Яка мовна функція є пріоритетною? Розкажіть про її вияви.
3. Розкрийте зміст поняття «мовленнєва діяльність».
4. Якими психологічними механізмами забезпечується мовленнєва діяльність?
5. Яке значення має довготривала пам’ять у процесі здійснення мовленнєвої діяльності?
6. Яка роль мовлення в процесі мислення?
7. У чому полягає сутність взаємозв’язку мови і мовлення?
8. Які процеси охоплює акт мовленнєвого спілкування?
9. Назвіть основні види мовленнєвої діяльності.
10. У чому спільність і своєрідність процесів зовнішнього та внутрішнього мовлення?
11. Назвіть основні етапи розвитку мовлення дитини.
12. Із чим пов’язані фонетичні порушення переддошкільного періоду розвитку мовленнєвої діяльності дітей?
13. Чим зумовлений перехід «егоцентричного» зовнішнього мовлення дитини у внутрішнє?
14. Дайте визначення психолінгвістики як галузі психологічного вчення.
Словник термінів
Внутрішнє мовлення — це вся та мовна діяльність, що виконує психологічно внутрішні функції.
Діалог — це безпосереднє спілкування двох і більше людей у формі розмови чи обміну репліками.
Екстеріоризація мовлення — це процес переходу внутрішнього мовлення у зовнішнє.
Інтеріоризація мовлення — це процес переходу зовнішнього мовлення у внутрішнє.
Мова — це система словесних знаків. Вона охоплює слова з їх значенням і граматику — набір правил, за якими будується речення.
Мовленнєва діяльність — активний, цілеспрямований, опосередкований мовою і зумовлений ситуацією спілкування процес взаємодії людей між собою.
Монологічне мовлення (монолог) — зв’язне мовлення однієї особи, комунікативна мета якої — повідомлення про які-небудь факти, явища реальної дійсності.
Морфема — це поєднання звуків (фонем), що характеризується певним граматичним значенням, яке може проявлятися тільки в складі слова.
Правила мовного етикету — особлива група стереотипних, стійких формул спілкування, що реалізуються в основному в одиницях лексичного, фразеологічного, морфологічного рівнів.
Предмет мови — відображуваний у мовленнєвій діяльності фрагмент, явище, подія навколишньої дійсності.
Психолінгвістика — галузь психології, що досліджує психологічні та лінгвістичні аспекти мовленнєвої діяльності людини, соціальні та психологічні площини використання мови в процесах мовленнєвої комунікації та індивідуальної мовленнєво-мислительної діяльності.
Психологічні механізми мовленнєвої діяльності — осмислення, мнемічної організації, випереджального аналізу та синтезу мови.
Речення — це поєднання слів, що в завершеному вигляді передає певну думку.
Слово — стійкий комплекс звуків, що має значення.
Текст — макроодиниця мови, що являє собою поєднання кількох речень і в розгорнутому вигляді розкриває певну тему.
Фонема — це звук мовлення, що виконує смислорозрізнювальну функцію, суть якої полягає в можливості відрізняти одне слово від інших.
МАТЕРІАЛИ ДЛЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
Завдання 1
Шестирічна Оленка відвідувала курси підготовки до школи. У своєму першому прописі вона часто робила такі помилки: Шашко (Сашко), їти (йти), вірчак (рівчак). Чим зумовлені описані помилки? Чи потрібно хвилюватися батькам через те, що мовлення Оленки не розвинене?
Завдання 2
Студент-третьокурсник мав, на думку його знайомих, досить дивну особливість мовлення: доповіді, над якими він працював попередньо, ретельно готуючись до виступу, були мало не досконалими. Він прекрасно їх виголошував і на практичних заняттях у виші, і на зборах студентського самоврядування, і на вечірках, не користуючись записами. Проте у повсякденній ситуативній розмові він був недорікуватим: часто зупинявся, підбираючи чи пригадуючи потрібне слово, перескакував із теми на тему тощо. Про що свідчить така особливість мовлення юнака? Що йому потрібно розвивати?
Завдання 3
Студенти-першокурсники уважно слухали лекцію викладача. Педагог подбав про те, щоб створити оптимальні умови для сприйняття студентами навчального матеріалу: обрав середній темп мовлення, чітко артикулював слова, дотримувався логічної послідовності викладу, виголошення лекції було виразним. Однак аналіз проведеного після лекції тесту був невтішним: 70 % слухачів упорались із завданням на задовільно, решта мали вищі оцінки. Як на вашу думку, якого мовленнєвого вміння бракувало студентам?
Завдання 4
Часто люди спостерігають таку закономірність: інколи в процесі мовлення складається враження, що одна думка породжує іншу, тому ваше висловлювання є змістовним, виразним та емоційним, проте бувають ситуації, коли на поставлене питання, хоч ви й прекрасно орієнтуєтеся в матеріалі, відповідаєте незв’язно, «в’яло». Як можна пояснити таке явище з погляду психології мовлення?
Завдання 5
Наталка Н. хизувалася перед подругою кількістю прочитаних літературних творів за літо. Вона говорила, що легко за день могла «проковтнути» 200 сторінок. Коли подруга попросила дівчину переказати зміст певного твору, Наталка з подивом виявила, що не може цього зробити: вона пам’ятала початок твору, проте не могла відтворити деталей розвитку подій і зовсім не могла згадати закінчення. Із чим пов’язане таке явище? Над удосконаленням якого вміння Наталці потрібно попрацювати?
Завдання 6
Василь Петрович повернувся з роботи в поганому настрої. Його схвилювали слова колеги, що свідчили про її зневажливе ставлення до питань вирішення соціальних проблем співробітників. Він ходив із кімнати в кімнату, насупившись, про щось думав. Інколи він уголос промовляв: «Невже це можливо?!», «Ганьба!». У кімнатах було порожньо. Скажіть, із ким розмовляв Василь Петрович? Чи не є така розмова ознакою патологічного розладу психіки цієї людини?