Хіларі Петрі зробив так, як було наказано.
– Будь ласка, — усміхнувся Скриптор.
А потім на внутрішніх скельцях його фонокулярів з’явилися чорні розтоптані таргани. Букви санскриту, цілі їхні послідовності.
तुभ्यंनमःपक्षहीनस्यपातालस्यशासकतुभ्यंनमःपक्षहीनस्यपातालस्यशासकतुभ्यंनमःपक्षहीनस्यपातालस्यशासकतुभ्यंनमःपक्षहीनस्यपातालस्यशासक
Скриптор торкнувся носика приладу і відключився від мережі. Він відчув, як напруга зростає, і кілька глибоких вдихів не заспокоїли його. Викладач подивився на Хіларі, але не міг його чітко розгледіти. Він усе ще відчував внутрішнє тремтіння, холодні язики страху вилизували його шию.
Нарешті він зосередився і подивився на хлопця.
Той був високим і струнким. У нього було довгасте обличчя без жодного сліду волосся на щоках і великі темні очі, які, мабуть, приголомшували дівчат. Волосся, підстрижене майже до шкіри, яке у багатьох підлітків експонує гротескно деформовані голови, не позбавило Хіларі його чоловічої, юнацької краси. Його риси обличчя вже тверділи, він був разюче схожий на свого батька.
– Мені не подобається, що пан говорив про мету, — сказав він, його голос трохи тремтів. – Адже поняття цілеспрямованості вже давно було дискредитоване...
– Ми не на уроці філософії, — перебив його Скриптор. – І не під час занять з наукової методології.
Петрі-молодший почервонів. Його однокласники уважно придивилися до цього оголошення дуелі "учень-вчитель". Від перемоги останнього залежало багато - авторитет, подальший хід занять, обґрунтованість усього курсу чоловічого письменництва.
– Я не маю на увазі філософію, – сказав хлопець трохи м’якше, але його очі зухвало блиснули. – Мета означає, що я хочу досягти чогось, чого у мене ще немає. Що мені потрібно стати кращим, ніж я є зараз. А це…
– Вірно, – знову перебив його вчитель. – І що з того?
– Я скажу що з того! - Хіларі підвищив голос. – Якщо пан весь час не буде перебивати мене!
Скриптор трохи відступив. Він приклав руку до вуха, що означало: "Слухаю, і слухаю уважно!". Його обличчя спотворилося в іронічному, пустотливому виразі. Він нагадав Хіларі стару сіру мавпу.
– Слово "мета", – швидко й рішуче говорив хлопець, – є дискримінаційним, бо означає, що людина має стати кращою, тобто в нинішньому вигляді вона гірша, ніж могла б бути. Відчуття себе неповноцінним – це є недобрим. Неприємно бути неповноцінним... І розчарування насправді не стимулює творчість, воно блокує творче мислення, чи не так? Чи я помиляюся, пане професоре?
Коли пізніше Скриптор обдумував цю сцену, він не знав, що його розлютило більше - бунтарський настрій підлітка чи дурне, архаїчне і, напевно, з відтінком зневаги, а може, навіть і презирства, словосполучення "професор"[9].
– Що я тут роблю? – сказав учитель, насилу стримуючи хрипкі тони наростаючої люті. – Для чого мене запросила ваша дирекція? З якою метою я тут з вами? У цю лиху годину?
Він повернувся до парти й повільно, в повній тиші, спостерігав за учнями-письменниками.
– Чи є якісь розумні відповіді на ці запитання про мету, мої панове… Ті, які я задав секунду тому? Чи є неприємним запитувати про вашу мету? Що ви думаєте, хлопці?
Вони мовчали. Хіларі все ще стояв, решта тринадцять чекали розвитку ситуації, не приховуючи зацікавленості в подальшому обміні словами та подальшому напруженні.
Скриптор різко підвівся.
– Ви ще не письменники! – вигукнув він. – Але будете ними! З цією метою ви сюди й прийшли! Письменник є кимось кращим за не-письменника! Чи буття не-письменником є прикрим?!
Він тицьнув кривим пальцем в Хіларі.
– Якщо це тебе засмучує… Якщо ти не хочеш бути оціненим… Якщо ти не хочеш змагатися з чоловіками…
Він вискочив з-за стола і ледь не підбіг до непокірного учня.
– Тоді тобі немає чого тут шукати! – прошипів він. - Розумієш?
У тиші було чути тихе дзижчання вічних лампочок. Скриптор дістав хустку й витер нею чоло.
– Ти можеш бути моїм слухачем, – сказав він з крижаним спокоєм, – коли станеш тут зараз переді мною і перед своїми колегами... Коли ти промовиш такі слова перед усіма: "Я чоловік, тому що я не приймаю розчарування і прикрощів. Я чоловік, бо хочу бути кращим. Тому що я хочу випробувати світ. І змінювати його.
Він схопив учня за плечі, що було явним порушенням недоторканності.
– Якщо ти скажеш це зараз, — прошипів Скриптор учневі в обличчя, — то залишишся з нами». А якщо ні…
– Не скажу.
Учитель відпустив учня. Той нахабнувато посміхнувся.
9
Мабуть, має сенс відмітити, що у Польщі (і в деяких інших країнах Європи) словом "професор" називають шкільного вчителя.