Він не пропонував жодних додаткових пояснень, бачачи, що вони обоє на мить відволіклися.
– А зараз у нас ще одне вбивство, скоєне відносно Амелії Дудич. Наступний, п'ятий, асоціюється з якимось демоном без птахів, цього разу латинською мовою. Так, панове! Ще один неологомах гине, і Безпташий Демон знову активізується! Вже вп'яте!
Він подивився на Скриптора.
– А тепер ваш випадок, пане авторе! Так ось, під час вашого уроку ученик на ім'я Хіларі Петрі вчиняє самогубство. Поки він стріляє собі в рот, хтось посилає йому санскритський текст, як кажуть, "на очі". Той самий, яким вас хтось місяцями мучить, пане авторе! Ось він! В оригіналі і транскрипції.
तुभ्यंनमःपक्षहीनस्यपातालस्यशासक
tubhjamnamapakshachinasiapatalasjaśasaka
– Цей текст, перекладений індійським професором із Калькутти, звучить так: "Слава тобі, володарю безпташиного підземного світу!". Шосте вбивство і шосте посилання до демона, теж священною мовою, бо латина, санскрит і коптська мова вважаються священними… Отже, шоста епіфанія[12] Безптахого, мої панове! Один раз на санскриті, один раз на латині і чотири рази коптською мовою! Хто посилає ці темні пророцтва? Хто експерт у цих мовах? Цього ніхто не знає…
Є ще одна епіфанія, сьома, також санскритом. Пророцтво. Погрози, надіслані Брунетті та мені. Але я їм цього не скажу.
– Настав час нарешті сказати, хто такий цей безптахий демон… — він люб’язно подивився на комісара. - Ви це виявили. – усміхнувся йому філолог. - Не я. У шостій книзі "Енеїди" Вергілія, рядок 201, читаємо: "Як тільки голуби досягли горла смердючого Аверна, вони швидко знялись і полетіли чистим повітрям". Коментатор пояснює слово "Авернум" так: "Вулканічне озеро на схід від Кум, сьогодні італійське озеро Аверно поблизу Неаполя. У давнину його вважали входом до Аїду, підземного царства мертвих; назва, що походить від грецького aornos, означала те саме, що і "без птахів", оскільки вважалося, що озеро вбиває птахів своїми смертоносними випарами. Це був стародавній вхід у світ мертвих, а стародавнє пекло було найнижчою частиною Аїду. Найтемніша земля вічних страждань і стогонів. Тартар. Тепер подивіться на етимологію назви Авернус, яка з’являється в обставинах смерті Кацпера Хебди. Як писав один коментатор, це запозичення з грецького слова aornos і означає "той, що є без птахів". Так, панове! Випари піднімаються з пекла і вбивають птахів. А хто є володарем безпташиної безодні? Відповідь проста. Той самий, хто є володарем пекла. Незалежно від культури, релігії та часів, тут ми маємо Злого Бога, покровителя смерті та хаосу…
За пельку схоплю того, хто хоче вбити мене в Тартарі. Того, що мучить мене санскритом. Я схоплю цього звіра за башку, цього нібито Безпташного демона – так само, як Геракл витяг пекельного пса Цербера з Аїду. І все закінчиться. Санскритські нотації, погрози. Можливо, це буде відкриття нового розділу з Брунеттою?
Грудень 2077 року
Того вечора, коли Скриптор повернувся до свого рядового будинку в Олташині, він знову спробував – мабуть, уже вдесяте – зв’язатися зі своїм сином.
Цього разу це спрацювало. — Йонаш відповів. Його голос звучав якось дивно – наче здалеку. Скриптор подякував за сплату застави і порушив тему лекції Мругальського.
– Я тобі все зараз розкажу. Він ідентифікував цього Авернуса! Але ця ідентифікація є одним великим знаком питання. Хіба що ти віриш в Люцифера.
Він засміявся. Але синові явно було не до сміху.
– Нічого мені зараз не кажи! – гордовито сказав він. – Запиши все, в решті решт, ти добре це можеш! – Тон голос був холодний і неприємний. - Зараз я працюю на уряд, — пояснив він. – Я не встигаю, мене прослуховують і нашу розмову заглушують спеціальними глушниками. Мушу закінчувати.
– Почекай! У мене важлива справа! – вигукнув батько. – Мені потрібне запрошення на новорічну логомахію в Тартарі. Знаю, що в них є засада members only. Тому прошу тебе. Зроби мені запрошення, як хакер.
– Це може бути важко, — відповів Йонаш. - Але я спробую.
Він відключився.
За десять кілометрів на північ від квартири Скриптора, у підвалі гарної кам'яниці на площі Святого Мачея, жіноча рука натиснула дві іконки на телефоні. Перша вимкнула команду переадресації з'єднань від Йонаша, друга – можливість імітувати його голос.
Після короткої перерви, використаної для цього зв’язку, хвиля кошмарних образів і дикої музики знову затопила мозок прив’язаного на нарах чоловіка.
– Вимити його, — сказала жінка одному з охоронців.
12
Епіфанія (із давньогрецької мови ἐπιφάνεια,