Розділ 13
Випари з пекла
Останній день 2077 року
За кілька днів до Нового Року мав місце злом однієї зі ста квартир, розташованих в одному з шести характерних п’ятнадцятиповерхових хмарочосів на Грюнвальдській площі. Злочинець прослизнув до квартири і через кілька хвилин покинув її, не залишивши навіть найменших слідів своєї присутності. Самотній орендар нічого не помітив – незважаючи на надзвичайну підозрілість, яка була притаманна його колишній професії.
Одного ранку, коли він вийшов купити булочки у сусідній пекарні, чоловік у масці – одягнений у чорне та спритний, як кіт – стрибнув з даху на балкон його квартири на верхньому поверсі.
Він чудово знав, що пенсіонер ніколи не зачиняв балконне вікно. Він і його змінник досить добре вивчили звички старого, спостерігаючи за ним кілька днів.
Потрапивши всередину, зловмисник приклеїв до лампи у вітальні маленьку, майже невидиму смужку прозорої плівки, яка одночасно була і мініатюрною камерою, і передавачем, який блокував будь-які електронні детектори, які, ймовірно, були в розпорядженні колишнього поліцейського.
Пізніше людина-кіт знову піднявся на дах хмарочоса і збіг сходами, не користуючись ліфтом.
У новорічну ніч той же акробат лежав на даху і чекав знаку від свого колеги, який спостерігав за поведінкою літнього чоловіка через камеру. Жоден із зловмисників не сумнівався, що слід діяти дуже обережно. Відставні поліцейські зі зброєю під рукою - а цей майже не розлучався зі своєю - можуть бути небезпечними.
– Старий ще сидить і пише, – сказав змінник, який стежив за трансляцією камери. – Встає, вмикає чайник, потягується… Увага! Підходить до вікна. Повертається до свого столу. Продовжує писати.
Подібні повідомлення постійно повторювалися. Вони були настільки частими, що головний виконавець операції починав замислюватися, чи не застосувати шумне рішення і силою пробратися всередину разом із вікном. Раптом він почув:
– Зараз! Виходить на балкон.
Чоловік мовчки підійшов до карнизу. Він виставив одне око за край даху. Побачив голову з рідким волоссям, широкі плечі й руки, що стискали поручні. Очевидно, жилець дивився на річку Одру, яка була метрів за двісті від будинку.
Людина-кіт скочив.
Через годину чоловік, на якого напали, прийшов до тями і відкрив очі.
Він сидів у якійсь кімнаті без вікон. Перед ним розкинувся великий чорний екран, зрідка спалахуючи вогниками.
Він різко підвівся. Четверо чоловіків у чорних трико уважно подивилися на нього. Той, хто обезвладнив його, стрибнувши з даху, погрозив пальцем і, криво посміхаючись, показав на крісло.
Викрадений чоловік слухняно сів і кілька хвилин масував шию, яка таки боліла. У роті та носі був металевий присмак – залишки снодійного.
Раптом двері відчинилися, хтось вбіг у кімнату і впав на стілець поруч.
– Ви теж тут, комісар? – почув він знайомий голос. — Пана теж викрали?
Останній день 2077 року
Цього Нового року Каміль Скриптор – на відміну від більшості вроцлав'ян – був одягнений досить недбало. Розтягнутий светр з високим горлом, який чітко демонстрував вигини його фігури, старі джинси, що звисали з стегон, розтоптані замшеві туфлі, бушлат із двома відсутніми ґудзиками та вовняна шапка, яка просто волала про пральний порошок – все це було різкий контраст із гардеробом, який він носив, коли поїхав до Лейпціга на невдале побачення.
Зараз він не збирався наряджатися. Правда, він мав зустрітися — як і тоді — з Брунеттою, але обставини цієї зустрічі були зовсім іншими. Тоді він думав про секс з нею, тепер більше думав про її захист. Тоді він мав роздягатися, щоб лягти на ароматну постільну білизну, а тепер – міг би когось вдарити на брудній підлозі, як він вважав, найгіршого клубу Вроцлава.
Була п'ята година вечора, коли він сів на жовту лінію метро на найближчій станції та попрямував на північ. "Грота-Ровецького" була третьою станцією від південного кінця жовтої лінії, тоді як "Кринично", мета його подорожі, була північною кінцевою станцією цієї лінії. Дорога мала тривати, як він перевірив, сорок хвилин.
І, напевно, так би тривало, якби не натовпи зустрічаючих Сильвестра[13], які вирушили на площу Ринок подивитися на феєрверк. Того вечора кількість автонів скоротилася вдвічі, оскільки надмірне споживання електроенергії загрожувало затемнити яскраво освітлене та радісне місто.
Скриптор їхав до Кринично майже годину. Тих, хто зійшов, зустрічали настирливі блокерси, які дошкуляли жартами та пропозиціями платного сексу. Також не бракувало реклами кількох підземних пивних. Вони встановили над головами інформаційні щити з написами на кшталт: "Новорічний вечір у "Гроті". Запрошуємо вас! Три безкоштовні келихи шампанського!".
13
День святого Сильвестра (Селіверстерів день) — релігійне і народне свято, яке є днем свята папи Сильвестра I, святого, який був папою з 314 по 335 рік. Середньовічна легенда стверджує, що він навернув імператора Костянтина. Серед західних церков свято відзначається в річницю смерті святого Сильвестра, 31 грудня (у православних – 2 січня). В Польщі (і не тільки)Новий Рік святкують якось... неохоче. А от Сильвестра!...