Келлер відчула, як її охоплює гнів упереміш із нудотою.
— То ви вважаєте, що хтось намагався обставити усе так, ніби убивцею був Хаєс?
Такі обставини передбачали планування, чого аж ніяк не можна було чекати від п’яного підлітка, який убив свою дівчину в нападі гніву.
Лестер відповіла:
— Хаєс зізнався в усіх інших убивствах, за які йому винесли найвищу міру покарання, але й досі заперечує, що убив Шарлот. Навіщо б йому це робити?
— А що ви скажете про детектива Семпсона? Якщо вірити Адлерам, перед смертю він збирався поділитися з ними якоюсь сенсаційною інформацією. Щось про аналізи крові.
— Та ну! Як зручно! Навіть якщо це правда, що він хотів піти до Адлерів, хоча я вважаю це доволі сумнівним, оскільки вони фактично зруйнували йому життя, його свідчення не викликали б особливої довіри. Якщо він і шукав зустрічі з ними, то лише для того, щоб відбілити власну репутацію. Ще до ваших слів я бачила у соціальних мережах безліч пліток про те, що насправді його вбили.
Келлер ніяк не могла вирішити для себе, чи то в Лестер абсолютно свіжий погляд на справу, чи то через багаторічну роботу над нею так зачерствіла, що взагалі відкидала будь-які теорії, що могли б пояснити вбивство Шарлот. Саме тому їй не хотілося переходити до наступного запитання.
— Якщо згадати про теорії змови, є в них наріжний камінь, принаймні у випадку з Адлерами…
— Що Шарлот жива, — промовила Лестер, перш ніж Келлер устигла закінчити фразу. Лестер важко зітхнула, ніби даючи зрозуміти: «Ви ж не сприймаєте це серйозно?»
— Послухайте, я розумію, для вас мої слова пролунають дивно, але мені доведеться запитати.
Лестер кивнула.
— Мені б дуже хотілося, щоб Шарлот була жива, але вона померла. Адлерам про це невідомо, і під час судових засідань про це не згадувалося, але Шарлот на тілі мала особливу мітку. Малесеньке татуювання у формі серця на сідниці. То була вона.
Келлер важко зітхнула. Вона розуміла, що та гіпотеза була божевільною, що так і могло все закінчитися, однак її охопило розчарування.
— Хочете пораду, агентко Келлер? — запитала Лестер, і в цю мить на її столі задзвонив телефон.
Келлер кивнула.
— Не перетворюйте убивцю Шарлот на свою забавку. Я сама раніше на певний час звернула на ту криву доріжку, що ледве не зруйнувало мені життя.
— А що, як можливість дізнатися, що сталося із Шарлот, — це єдиний шлях зрозуміти, що трапилося з Пайнами? — спитала Келлер.
Лестер обіперлася ліктями об стіл, хруснула пальцями:
— Що ж, тоді вам гаплик, агентко Келлер. Повний гаплик.
Розділ 47. Еван Пайн
Раніше
— Ну ж бо, золотку, ходи сюди, — промовив Еван. Він тримав перед собою мобільний із наміром зробити селфі в аеропорту. Еван не знав, що так на нього подіяло — яскраве сонце, солоний морський вітер чи перша відпустка в родинному колі за багато років, — але настрій у нього був піднесений. Він ніби вдруге на світ народився.
— Тааатку, — невдоволено пробурмотіла Меґі.
Лів підійшла до них, пригорнулася до Евана і махнула рукою Меґі.
Меґі почервоніла від сорому. Неподалік він них зупинився гурт хлопців-підлітків. Нехай вони й не дивилися у їхній бік, але сама їхня присутність викликала у Меґі незручність.
Тут до розмови втрутився Томмі:
— А можна й мені з вами сфотографуватися?
Еван підхопив його на руки:
— Звичайно. Але ж де твої круті окуляри?
Еван щойно купив йому сонцезахисні окуляри в кіоску аеропорту.
Томмі вийняв із кишені пластмасові окуляри і начепив на носа.
— Ми будемо фотографуватися, поки ти до нас не приєднаєшся, — жартома пригрозив Еван Меґі.
Еван та Лів стали навмисно приймати комічно-перебільшені пози: витягували губи качкою, сексуально моргали, складали пальці у літеру V на знак миру.
— Добре, — здалася Меґі. Вона підійшла і зазирнула в екран. — Фотографуй!
— Скажи: чиииииз.
— Годі тобі, тату!
Еван та Лів розсміялися, і він зробив знімок. Меґі негайно відступила на крок, але Еван готовий був присягнутися, що помітив, як на її вустах промайнула легенька усмішка.
Дивлячись на фото, він відчув, як у грудях зрадливо защеміло: його хлопчиків з ними поряд не було.
«Нічого», — заспокоював він сам себе. Він не хотів псувати собі настрій. У голові й досі шуміло від випитого у літаку пива та поцілунків Лів, поки поряд не було дітей. Особливо один із них розбудив у ньому шалене бажання. Якби вона запропонувала йому піти разом до туалету, він би ризикнув і залюбки долучився до клубу любителів сексу на борту літака.