Чорт. Ваня, а пам'ятаєш, коли ти старий був, як ти в мене просився, молодість хотів, аж душу заклав…
Іван Опанасович. Не помню.
Чорт. А казав: «Чортику, любий, зроби молодшим, дай трохи грошей, та кабанчика, та то, та сьо, я тобі вік служить буду і всіх, геть-чисто, позакладаю». Асам – слина тече з рота, зубів нема, та у вухах вати півкіла стирчить.
Іван Опанасович. Ніхуя такого не помню, не було цієї хуйні.
Чорт. Ну як же, Ваня, не було, када іменно шо було! Казав, я як молодий буду, то не буду більше всякої хуйні робить, у поліцаї вступати, сало їсти і таке інше, а буду ізучать «Трі стадії духа», шоб потом кричать: «Остановісь, мгновєніє, ти прекрасно!». Не ти, скажеш, а? Хто казав: «Буду Ніцше читати, а потім превозмогать в собі поца, і їбати по ночах дику вовчицю, і в Гонконзі дурний план курити». Шо, не ти? А хто казав: «Покину це село хуйове, а буду ананаси і бургундське пиздячить із манєкєнщицями в Парижі і через іх пойму марність зусиль». Шо, не ти?
Іван Опанасович. Шоб ти з'їв, та й не пиздів!
ГрицьЯкович (шуткує). Я тарілку супу, а ти кінську залупу. Га-га-га! (Регоче.)
Чорт. І я тоже дурень. Сижу тут з вами, пиздюками, сало їм… (Чорт наливає шмурдяку, відрізає сала. Передражнює когось.) Остановісь, мгновєніє, ти прекрасно! (Потім випиває шмурдяк, закусює салом і кривиться).
Гриць Якович (співчутливо пиздить чорта по спині). Шо, не пошло?
Чорт. Да пішов ти на хуй, «не пашло»… Муму йобане!..
Гриць Якович (шуткує). А я і так на йому сиджу, тіки ноги звисають. Га-га-га-га!
Чорт (розлючено плює на підлогу). Тіки і навчився, шо ото срати, як бегемот, он навіть хуни тікають!..
Іван Опанасович. Я їм не винуватий, шо вони дурні.
Чорт. Ну а якщо всі повтікають?
Іван Опанасович. Хай тікають, вони мені не нужні.
Чорт. Ну і сиди тут з своїм салом, кабан йобаний!
Іван Опанасович. От ти в нас дуже інтєлєгєнтний, шо не слово, то матюки.
Чорт іде до дверей. Раптом двері відчиняються, і в них входить Хуна.
Хуна. Ви тут сідітє, а на дворе такая пагода стоіт! Я от нарошно вийшла, трохи погуляла… Так што ета весна со мною делает! А ви чого тут сідітє?
Гриць Якович (шуткує). Тебе чекаєм, Швецію робить.
Хуна. А шо ето такое?
Починає тихо грати «АББА». Всі, в тому числі і Чорт, мовчать.
Хуна (наївно). Нет, ну честно, ребята?
Іван Опанасович (спльовує). Це коли один вафлями годує, а другий в сраку їбе. Інтересно! На от сало, їж…
Хуна, Гриць Якович, Іван Опанасович жеруть сало. Чорт заглядає в сортир, спускає воду і зникає. Спущене гамно, веселі звуки «АББИ» і чавкання трьох створінь зливаються в єдину симхвонію.
Данко
Феєрія
Данко.
Натовп.
Ліс. Входить натовп. Натовп дико і страшно реве. Де-по-де можна іноді почути обривки розлючених фраз типу: «Хлопці, хорош ноги бить. Начальство очки гребе, а ми пизди лопатою вигрібаємо» та таке інше.
Входить Данко і стріля з пістолета в повітря.
Данко. Мовчать!
Всі мовчать так, шо стає ніяково.
Данко. Не розмишлять! Чмо японське… Іттіть!
Голоси. Та куди ж іттіть?
Данко. Іттіть, контра! Хто не хоче – уб'ю, нахуй!
Данко вириває з грудей серце, яке світиться карасіновим світом, і вимахує ним, як ліхтарем.
Голос з натовпу. Ніхуя собі!
Данко (кричить). Ура! Вперед, чмо японське!
Всі біжать за Данком в напрямі, протилежному тому, куди йшли.
Болото. Входить натовп з Данком.
Данко. Іттіть!
Голос з натовпу. Ги, та вже, мабуть, прийшли!
Данко. Контра! От не пиздіть, а іттіть!
Голос з натовпу. Я їбав таку жізнь!..
Данко. Шо поставали, пизда ваша мати?!
Запопадливий голос з натовпу. Данко, серце згасає!..
Справді серце в руці у Данко починає гаснути. Данко кидає його з розмаху об кочку і затоптує ногами. Потім вириває у себе печінку. Печінка відразу ж починає горіти синім вогнем.