Керолайн пригадує — о, як ясно пригадує свої власні бурхливі і нестримні емоції того часу! — коли вона була в Анжелиному віці. У її думках виникає одним-єдина думка: як же захистити Анжелу? Анжела вовтузилася з пляшкою, відбитки її пальців повинні бути на пляшці. І Керолайн швидко витирає її, наводить блиск. Якщо переконати всіх, що Еміас покінчив життя самогубством… Треба, щоб знайшли відбитки його пальців. Вона намагається притиснути уже мертві пальці до пляшки, мучиться з усіх сил, у відчаї стежачи, щоб ніхто не прийшов… Коли все це передбачення прийняти за правду, решта подальшого сходиться, її безперервна турбота про Анжелу, настирлива вимога, щоб дівчину відвезли, тримали поза всім, що відбувалося, її страх, щоб Анжелу не допитували в поліції, більше, ніж це варто, І, зрештою, її наполягання відправити якнайшвидше Анжелу з Англії до початку процесу. Весь час вона була під страхом думки, що Анжела може не втриматися і зізнатися.
ПРАВДА
Анжела Уоррен поволі повернулася. Її жорстокі і презирливі очі по черзі пронизали всіх. Вона сказала:
— Ви всі дурні! Всі, хто зібрався тут! Хіба не розумієте, що якби я зробила це, то зізналася б? Я ніколи не дозволила б Керолайн страждати за те, що зробила я!
Пуаро сказав:
— Але ви мали справу з пивом.
— Так, я мала справу з пивом.
Пуаро повернувся до Мередіта Блейка.
— Послухайте, добродію. У своєму викладі подій ви стверджуєте, що чули якесь шарудіння в кімнаті, яка під вашою спальнею. Саме того дня, коли відбувся злочин.
Блейк ствердно кивнув головою:
— Але то була кішка.
— Звідки ви знаєте, що то була кішка?
— Я не… не пам'ятаю вже. Але то була кішка. Я абсолютно впевнений, що кішка. Вікно було розчинене настільки, що вона могла пролізти.
— Але воно не було закріплено в тому положенні. Воно, могло розчинятися. Людина могла відхилити його і вільно пролізти.
— Так, але я знаю, що то була кішка.
— Ви бачили кішку?
— Ні, я не бачив… І все ж я знаю…
— Я вам зараз скажу, чому ви так думаєте. Між іншим, я підкажу вам наступну гіпотезу. Того ранку хтось міг залізти до вашої лабораторії, узяти будь-що з полиці і знову піти непоміченим. Проте, якщо та людина з Олдербері, то вона не могла бути ні Філіпом Блейком, ні Ельзою Грієр, ні Еміасом Крейлем, ні Керолайн Крейль. Ми добре знаємо, що робили ці четверо. Лишається Анжела Уоррен і мадемуазель Уільямс. Мадемуазель Уільямс була тут, ви навіть зустріли її, коли виходили. Вона сказала, що шукає Анжелу. Анжела пішла рано-вранці купатися, але мадемуазель Уільямс не бачила її ні в воді, ні на скелях. Вона легко могла перепливти до протилежного берега, що вона і зробила пізніше того ранку, коли купалася разом із Філіпом Блейком. На мою думку, вона плавом перебралася сюди, піднялася в будинок, залізла у вікно, і взяла дещо з полиць.