Правою рукою Грози став Юзеф Присак (Музикант) — «пан керовник» оркестру, точніше сімейного тріо (сам Юзеф, його дружина і донька). Іноді до них приєднувався і Олексій з акордеоном. Тоді тріо ставало квартетом. Стася — донька Юзефа — тоненьким голоском виводила жалібні солдатські пісні про фатерлянд і фрау. Плакала скрипка Присака… Іноді їх запрошували у військові казарми і ресторани «нур фюр дойче».
Жили Присаки в передмісті Кракова — Броновіце. Комітет партії допоміг Юзефу влаштуватися нічним сторожем на залізниці. Ночами Музикант охороняв сади і городи навколо магістралі, яка зв'язувала Краків із Сілезією. І, таким чином, ми регулярно мали інформацію про воєнні перевозки. Повідомлення Присака з кожним днем ставали точнішими, лаконічнішими: відчувалася школа Грози.
Гроза, між тим, повідомляв: нічого підозрілого наші люди, які стежать за квартирою Ігнаца Тарговського, не виявили.
І раптом записка від Грози:
«Товаришу капітан, 6-го надвечір в квартирі Ігнаца з'явилися абверівці. Назвавши пароль, який дала Ольга, зажадали зустрічі з вашим представником. На 9. Х. призначена зустріч з ними. Прошу вказівок. З привітом О.».
Приніс цю записку із Черніхува наш зв'язковий Збишек. Він залишився ночувати в загоні, щоб на світанку повернутися з відповіддю.
Не поспішати. Головне — не поспішати. Зважити всі можливі ходи противника. Перш за все відвести удар від Ігнаца, створити на час зустрічі максимальну безпеку для наших людей.
Повільно складалися рядки листа-інструкції для Грози.
«9. Х. пошли на зустріч Метека. Хай він передасть їм таке:
1. Квартира, обрана Ольгою для зустрічі з ними, ненадійна. Ігнац симпатизує німцям і може легко продати всіх. (Це щоб вигородити Ігнаца, якщо вони виявляться провокаторами).
2. Командир загону не побажав зустрітися на цій квартирі й призначив зустріч на 12. Х. у лісі біля містечка Черніхув (визнач сам точне місце зустрічі).
3. Командир загону бажає знати, чим вони можуть прислужитися Червоній Армії, що хочуть від нас.
В такому плані проінструктуй Метека і пошли його на зустріч.
Будь обережний. Метек не повинен знати, де ти. Ні в які інші переговори він не повинен з ними вступати. Якщо вони згодяться, піди на цю зустріч сам. Візьми із собою трьох-чотирьох автоматників. Вибери нове місце зустрічі.
Після зустрічі негайно приходь до мене з докладною інформацією. Врахуй, що мене будуть цікавити всі деталі, а головне мотиви, які спонукали німців працювати з нами.
Якщо перші переговори справлять на тебе позитивне враження, давай клички, обумовлюй дальший зв'язок. З привітом Василь».
… Олексій з'явився в загоні вночі. Розбудив мене. По сяючих очах я зрозумів: удача. Він усе зробив по інструкції. Зустріч призначив у лісі. О десятій годині ранку припливла перша «рибка».
Володимир Комахов — учитель математики. Із військовополонених. Завербований Отманом[12], восени 1941 року. Готовий кров'ю спокутувати свою провину. І от прийшов.
Отмана Олексій упізнав з Ольжиних розповідей. Невисокий, кремезний, лисуватий. В руках новий широкополий капелюх. З'явився на місце зустрічі, як умовились, один. Головна мета його — вижити, врятувати сім'ю.
— Дайте гарантію, що залишите мене і сім'ю живими. У моїх руках такі джерела інформації, які вам, молодий чоловіче, і не снилися.
Олексій розсміявся:
— Нам, гер Отман, показуй товар лицем. Як каже один мій приятель, поживемо — побачимо.
— Поживемо — це хороше.
Завбачливий Олексій мав у своєму дорожному чемоданчику ковбасу, сало, горілку. Отман сказав, що в розвідшколі його вчили пити «по-російському», тобто не маленькими ковтками, а залпом. При цьому інструктор, великий дока по Росії, розповідав, як через цю дрібницю провалився не то в Сталінграді, не то в Горькому дуже цінний агент.
Розлучалися задоволені один одним, домовившись про місце зустрічі в Кракові.
І от радіограма в Центр:
«Завербовані працівники військової контррозвідки фронту Курт Отман (кличка Правдивий), росіянин
Володимир Комахов (кличка Блискавка). Дані будуть перепровірятися Грозою. Гроза зустрічається з ними. Голос веде переппску. Є підстави їх даним вірити. Голос».
Донесення, які поступали від Грози, Зайонца, Музиканта, повністю підтверджували достовірність інформації гітлерівських контррозвідників.
Інша радіограма в Центр:
«Донесення Правдивого, Блискавки. Колишній командуючий фронтом «Північна Україна» генерал-фельдмаршал Модель переведений на Західний фронт. На його місце призначений начальник штабу фронту генерал Гарпер. Начальник першого відділу — підполковник Стефанус. Начальник контррозвідки — майор Гамер'єр. Начальник оперативного відділу — полковник генштабу Ксаландер. Штаб розквартирований у Кракові, вулиця Пілсудського, ріг алеї Міцкевича».