— Депортація поляків з України. Невідомі документи про насильницьке переселення більшовицькою владою польського населення з УРСР в Польщу в 1944–1946 роках / Сергійчук Володимир (ред.). — Київ: Українська видавнича спілка, 1999.
— Десять буремних літ: Західноукраїнські землі у 1944–1953 рр. Нові документи і матеріали / Сергійчук Володимир (ред.). — Київ: Дніпро, 1998.
— Літопис УПА. 1 і 2 серії. — Торонто, 1976 — (видання продовжується).
— ОУН в світлі постанов Великих Зборів, Конференцій та інших документів з боротьби 1929–1955 рр. — Ч. 1. (Збірка документів). — Мюнхен: ОУН, 1955.
— Переселення поляків та українців 1944–1946 / Przesiedlenia Polakow і Ukraincow 1944–1946 / Gajowniczek Zuzana (red.). — Warszawa: Archiwum Ministerstwa Spraw Wewnetrznych i Administracji RP; Київ: Державний архів Служби безпеки України, 2000.
— Повстанські могили: пропам'ятна книга впавших на полі слави вояків Української Повстанської Армії — Захід VI Воєнної Округи «Сян» Тактичних Відтинків «Лемко», «Бастіон», «Данилів», (1944–1946) / Місило Євген (ред.). — Варшава, Торонто: Український архів, Видавництво «Літопис УПА», 1995.
— Репресивно-каральна система в Україні 1917–1953: суспільно-політичний та історико-правовий аналіз / Білас Іван (ред.): У 2-х кн. — Київ: Либідь, 1994.
— Сергійчук Володимир. Етнічні межі і державний кордон України. — Тернопіль: Книжково-журнальне вид-во «Тернопіль», 1996.
— Сергійчук Володимир. ОУН-УПА в роки війни: нові документи і матеріали. — Київ: Дніпро, 1996.
— Советский фактор в Восточной Европе, 1944–1953 гг. / Волокитина Татьяна (ред.). Документы: В 2 т. — Т. 1: 1944–1948 гг. — Москва: РОССПЭН, 1999.
— Трагедія українців Польщі / Сергійчук Володимир (ред.). — Тернопіль: Тернопіль, 1997.
— УПА в світлі польських документів / Місило Євген (ред.).: Книга перша: Військовий суд Оперативної групи «Вісла». — Літопис УПА. — Том 22. — Торонто: Видавництво «Літопис УПА» 1992.
Подяки
Якось я сидів у бібліотеці і працював над вступом до книги. За вікном лунав знайомий пташиний переспів. Підвівши голову я побачив брунатного птаха, що вмостився на підвіконні. Пересмішники знані своїм вмінням наслідувати, а цей птах виспівував з півдесятка мелодій. Двічі поспіль переспівуючи весь свій репертуар, пересмішник вдало імітував шум лісу, що переходив у плюскіт моря й повертав назад. Птах був так близько... Коли ж я надумав записати його пісню, пересмішник чемно вклонився й полетів собі геть.
Ось і я віддаю доземний уклін тим, хто підтримував мене від початку роботи в Оксфорді до її завершення в Єлі. Зокрема, я вдячний Тімоті Гартону Ешу та Томасу В. Саймонзу-молодшому. На початкових етапах моєї роботи я перебував під впливом Лєшека Колаковського та нині покійного Ісайї Берліна. На перші спроби поєднати питання історії, міфології та політики мене надихнули Стефан Пітер Роузен та нині покійний Річард Смоук. Декілька років поспіль Роман Шпорлюк, Анджей Валіцький та Пьотр Вандич допомагали мені критичними заувагами. Мої друзі та колеги, зокрема Стівен Бурант, Джеремі Кінг, Ерік Лор, Стюарт Рейчелз, Оксана Шевель та Кірен Вільямз, знайшли час прочитати чорновий варіант мого рукопису. Дослухався я й до слушних порад Анджея Пачковського, Марі Еліз Сарот, Мілади Анни Вахудової та Томаса Венцлови щодо деяких частин моєї роботи. Я вдячний Крісові Боєру, Девіду Бранденбергеру, Кейт Браун, Пітеру Голквісту, Ярославу Ісаєвичу, Віктору Гюго Лейну, Террі Мартіну, Гжегожу Мотиці, Річардові Тьюріцу, Няріюсу Удренасу, Теодору Віксу, Рафалю Внуку та Ларі Вулфу за інтерес, який вони виявили до окремих розділів моєї монографії. Своїми консультаціями зі спірних питань мені допомогли Лаура Белін, Одрі Гелфант Баддінг, Майкл Флаєр, Ярослав Грицак, Катаржина Єсень, Джошуа Кац, Едвард Кінан та Марк Крамер. Ідеями та джерелами мене забезпечували Кейт Дарден, Владислав Філар, Kpiс Ган, Ігор Ільюшин, Джефрі Копстейн, Гжегож Костжева-Зорбас, Дмитро Коблицький, Лєшек Єсень, Майкл МакКвін, Павел Свебода та Ясон Віттенберг. Окремої вдячності заслуговують Джефрі Бердс та Ягода Гернік Сталінська, які люб'язно поділилися власними науковими здобутками. Плідними також були пропозиції Пітера Андреаса, Аарона Белкіна, Джона Чаплічки, Нормана Дейвіса, Володимира Діброви, нині покійного Єжи Гедройця, Єжи Єдліцького, Тоні Джадта, Чарльза Майєра, Шона Поллока, Антонія Полонського, Пітера Потічного і Велько Вуячича.
Корисним виявився обмін думками зі студентами мого семінару Сергієм Біленьким, Стівеном Сігелом, Анною Шульц і Стівеном Свердловим. Загалом після публічного обговорення мої ідеї стали значно чіткішими, і тому я дуже щасливий, що мені поталанило поділитись своєю роботою із зацікавленими слухачами. Я хотів би подякувати учасникам дванадцятьох семінарів, що відбулись у Гарвардському університеті, трьох — у Віденському інституті гуманітарних наук, трьох — в Оксфордському університеті (один у коледжі Всіх святих і два в коледжі Св. Антонія) та двох — у Вірджинському університеті. Я також хотів би висловити свою вдячність усім, хто прийшов на лекції в Інституті історії Академії наук Польщі, Центральноєвропейському університеті, Колорадському університеті в Боулдері, Колумбійському університеті, Джордж-таунівському університеті, Массачусетському технологічному інституті, Університеті Північної Кароліни в Чейпел Гіл, Стенфордському та Єльському університетах, а також усім, хто відвідав конференції з політичних питань, організовані Європейським колегіумом у Варшаві, Інститутом Схід-Захід у Києві, Євроатлантичним центром у Кишиневі і Центром Вудро Вілсона у Вашингтоні. Світовий союз вояків Армії Крайової та Союз українців у Польщі люб'язно дозволили мені бути присутнім на польсько-українських конференціях, що відбувались у польській Академії національної оборони в Рембертові. Згадані в примітках люди, що погодились дати інтерв'ю, були неймовірно ласкавими. Джонатан Брент, Лариса Геймерт і Маргарет Отцель заповзято взялися за видавництво цієї книги. Особливо я вдячний Гевін Брент за її ретельне редагування. Відповідальність за точність відомостей і всі тлумачення цілком лежить на мені.