Перверзія

Я пропонував їй поїхати зі Львова Чудово знав, що Вона не погодиться. Заради мене ж таки. «Що там робитимеш серед своїх румунів?» У Чортополі: їй не сподобалося. Я довів діло до кінця. Все показав: запустіння, перекопані вулиці, гори димлять, сірчаний рудник, дев’ять місяців на рік падуть дощі. Старі будівлі розсипаються самі собою. Збираючи над колією ягоди, побачила гадюку. Потім ще трьох. Так завжди: варто тільки побачити першу. Я підігрівав для Неї вино. Те саме, «алжирське». Ми ледве дотягнули той тиждень. Трохи не сварилися. Коли повернулись до Львова, я позичив у Франца ключі від його помешкання. Ми лягли просто на підлогу. Потім набрали повну ванну води. Я був без окулярів, але всю Її бачив пальцями.

липна — глип на (глип на що?)

Велика суперечка з д-ром Штайном. Кого породив Рільке? Д-ра Штайна!

Життя як спосіб користування. Це в когось було.

САН МАРКО[51]
Венеція

У цьому просторі (внутрішньому), що ніби видовбаний вигинається
(склепінням) та обертається в золотому смальті,
із заокругленими краями, гладкому, з вишуканістю наолієному,
збережено всю тьмяність (темність) цієї держави
і таємно накопичено, як рівновагу світлові, яке в усіх його предметах
настільки побільшує себе, що вони (як такі) майже зникли. —
І ти раптом сумніваєшся: чи не зникомі вони (зовсім)
і витісняєш тверду (вперту?) галерею,
яка, ніби штольня у шахті, поруч із блиском
склепіння повисла; і ти впізнаєш блаженне (heile)
світіння (Helle) перспективи; але якось
печально відмірюючи його стомлену хвилину (тимчасовість?)
поблизу стійкої (незрушної) четвірки (квадриги?).
!! з’ясувати з четвіркою!!

Ідея: тотальний переклад «Книги образів» та «Нових поезій». Рільке без шаманізму («без дураков»). За що його люблю.

плащ (куртка)

пара нових сорочок

мешти

носовички

краватки

на пошті: вислати Зої смішний пакунок

Прийняття у старій ратуші. Не забути повечеряти. Безпосередньо — нічний клуб «Казанова». Ам Плятцль.???? Але дуже добре платять.

потопельник потопельниця потопельний

Одного разу, злизуючи з її тіла смуги полуничного соку, я знайшов губами щось ніби горошинку під її шкірою, під правою груддю. Потім Вона лежала на животі, а я повільно, дуже повільно обціловував Її всю, виціловував з Неї — що? — аж нарешті Вона

липень німфеток

потопельна ріка потопельна пора

Едґар По народив Бодлера. Бодлер народив Маллярме. Маллярме народив Рільке і Валері. Рільке народив графа фон Лянцкороньскі та ще цілу армаду поетів. Валері вдруге народив самого себе. Еліота народили всі його попередники (видиме), але найбільше — сучасники (потаємне). Інша гілка росте від Рембо. Антонич казав, ніби народився від Вітмена. В лемківськім містечку Дуклі? Аполлінера народили Бертран де Борн і Жоакен дю Пре. Аполлінер — це передчасність. Розвинути.

фортеп’яно!!

Пінценауерштрассе, 15

Обов’язково відписати Еві!!!

Перевірити, чи правда, що «carnavale» по-італійськи «прощай, м’ясо».

* * *

Зима в Баварії подібна
на будь-яку інакшу зиму,
коли, блукаючи зосібна,
шукаєш панну, ніби риму,
чи — навпаки — шукаєш риму,
як відгомін якоїсь вістки, ясної звістки
бо панни тут не знають стриму
і всі пішли в антифашистки. арфістки

Зима в Баварії повільна
і затяжна. Минають роки.
Якась мелодія дебільна
мені шматує душу, поки
я ходжу парком. Тьмяні соки
дерев без руху і без труду.
В цій тиші, мов на дні затоки,
я мрію про руду Ґертруду.

Зима в Баварії постійна.
Це не зима. Це щось зі мною:
моя істота травестійна стає зимовою сосною
Існую спогадом. Весною
існую, думаю про груди
Ґертруди, схлипую луною,
мов сніг на гори і споруди.

Зима в Баварії помірна
і нетривка, і все ж невічна.
Моя душа високогірна
до темних проявів дотична.
Діра в душі — це семантична
прогалина між «я» і світом,
коли кохана потойбічна
все кличе — тліном, тілом, літом.

Зима в Баварії потрібна
лише мені і більш нікому,
адже на півдні — смуга срібна
найвищих Альп! Я ставлю кому
в передчутті. Я став піском у
годиннику. Мене ще трохи —
і я здобуду невагому
присутність у дірі епохи.

51

 Підрядковий (дослівний) переклад сонета Рільке з «Нових поезій
частини другої».