Із неба ллється світло, «Доджерз» набирають очки, а в проході, спускаючись униз, витанцьовує якийсь чорний з борідкою й у бінґ-кросбівській сорочці[57]. Усе змінює вигляд, прибираючи іншої подоби.
Коттер насилу вичавлює із себе декілька слів.
— І що з того, що ти зрівнюєш рахунок, коли потім усе перевертається і ти сам даєш їм витерти об себе ноги?
Білл каже:
— Вони збираються біля даґауту, і закладаюсь: вони не здадуться. У цій команді голову не схиляють. Гей, а ну-бо не сумуй, Коттере. Ми заприятелювали в кепські часи — маємо триматися разом.
Коттер відчуває, як його огортає смуток, безладна жалість до себе, і сила йде йому з рук, а голос у голові починає дорікати за те, що він цим переймається. І найжахливіше, що він насолоджується своєю тугою. Він знає, як знайти збочену винагороду в цій поразці, зазнаючи її, видобуваючи, поширюючи, стаючи таким солодким, що аж нудить; бо його ретельно обрали для цієї ролі.
Рахунок 4–1.
Шкода, що в третьому чи четвертому інінґу так і не задощило. Велика злива. Мало б гриміти та блискати.
Білл каже:
— Я досі в них вірю. А ти?
Пітчер знімає кепку і передпліччям тре те місце на чолі, де починається волосся. Великий Ньюк[58]. Потім він дмухає у кепку. Струшує її і знову надягає.
Шор дивиться на Ґлісона.
— Досить уже ротом працювати. Дай людям спокій. Вони прийшли подивитися гру.
— Яку гру? Це рознос. Треба йти додому.
— Додому ми не йдемо, — каже Тутс.
Джекі говорить:
— Ми випередимо натовп, патякало.
Френк питає:
— Проголосуємо?
Тутс говорить:
— Чуєш ти, чахлику! Сядь уже й дивися гру. Бо ніхто не йде, доки я не піду, а я не йду.
Джекі махає продавцю і замовляє всім пиво. Під час «домашньої» половини[59] восьмого інінґу нічого не відбувається. Люди рушають до виходів-пандусів. Ерскін[60] і Бранка стоять у булпені тепер у поодиноких смужках паперу, скинутих з верхнього ярусу. «Доджерз» не пустила супротивників на базу в першій половині дев’ятого інінґу, і саме тоді безпорадність розпорошується в повітрі, відчувається на смак, чується у вигуках з верхніх рядів трибун. Ніщо із вкладеного вже не повернути, тож не знаєш, чи піти одразу, чи лишитися назавжди й жити під ковдрою на цьому вітрі.
Технік каже:
— Гарний сезон, хлопці. Нумо якось повторимо.
Тиснява в кабінці, усі ці напхом напхані чоловіки вже дещо діють на нерви Рассу. Він запалює ще одну цигарку й уперше за цілий день собі не дорікає. Він чує поодинокі зойки і статистика, який вимовляє цифри, удаючи, що говорить французькою. Це все частина одного цілого, відчуття стиснутого, згорнутого і відкладеного факту, а ще шкільного смутку десятирічної давнини — останнього насиченого дня літніх канікул, коли вибір можливих забав сходить нанівець, мов вістря гвинта. День, якого він ніколи не позбудеться, остання неділя перед першим шкільним понеділком. Воно накладає дивну глибоку тінь на західний пополудневий край.
Він хоче піти додому і дивитися на те, як його донька катається на велосипеді вулицею, устеленою листям.
Дарк дотягується до подачі та низом відбиває стрибунця, який черкає кінчик рукавички гравця на першій базі.
З-за ковдри вигулькує голова техніка з КМОХ, що починає розповідати анекдот про найшвидшого коханця в Мексиці — ув Мейкси-иці. Дивовижний хлопак, якого звуть Моторний Ґонсалес.
Расс саме обмірковує весь маршрут від удару до першої бази, але, як заведено, позирає на знак просто по центру на клубній роздягальні, щоб побачити, чи горить літера С в ЧЕСТЕРФІЛД, указуючи на те, що хтось «Схибив».
Робінсон повертає м’яч короткою подачею правої.
— Отже, поїхав один хлопець у медовий місяць в Акапулько, і, наслухавшись усіх тих історій про неймовірну хитрість Моторного Ґонсалеса, він дуже хвилюється і нервується, тож першої шлюбної ночі, ночі ночей, він у ліжку з дружиною, а свій середній палець устромив їй у поцьку, щоб, коли він відвернеться, туди не проскочив Моторний Ґонсалес.
Мюллер[61] з’являється на биті й низько відбиває перший кидок.
У даґауті «Доджерз» тренер бере слухавку й уже увісімнадцяте телефонує в булпен, щоб дізнатися, хто подає гарно, а хто ні.
Мюллер бачить [62] на рівні поясу і заробляє синґл, переводячи його праворуч.
— А потім йому до смерті хочеться закурити, тож він буквально на мить відволікається, щоб взяти цигарки та сірники.
Расс описує те, як Дарк займає третю базу. Він бачить, як Томсон стоїть у даґауті, закинувши руки назад, і стискає край дашка. Він описує людей, які стоять у рядах, і тих, що спускаються до поля. Ірвін[63] відкидає важенну тренувальну биту.
57
Гаррі «Бінґ» Кросбі (1903–1977) — американський співак і актор, зачинатель крунерської манери співу, полюбляв носити гавайські сорочки.
58
Дональд «Ньюк» Ньюкомб (нар. 1926) — стартовий пітчер «Доджерз» у 1949-1951 та 1954–1958 роках.
61
Дональд Мюллер (1927–2011) — грав за «Джаєнтс» (1948–1957) на позиції райтфілдера (англ.
62
Фастбол (англ.
63
Монфорд «Монте» Ірвін (1919–2016) — грав за «Джаєнтс» (1949–1955) на позиції райтфілдера і лефтфілдера (англ.