Це матеріал Ленні Брюса. Задля нього вони сюди й прийшли, хіба ні? Хто ще зможе таке вигадати? Що огидніше, то краще. Якщо ображає тебе як особистість, підводься й іди звідси, і забирай із собою свого чоловіка-кросвордиста.
Тож одного вечора з’являється багатий вдівець-американець, вломився туди із друзями, і дівчина дивиться гордовито, con dignidad[296], просто йому у вічі. Потім вона встромлює кінчик фільтру у свою кунку і видимає одне кільце в середину іншого, а потім третє, найменше, у середину другого. Мільйонер шокований ницим видовищем, а ще й потай заінтригований, і згодом він розуміє, що повертається туди щовечора знову і знову, сам, і незабаром закохується в дівчину, так, у її ясні очі, й у її ямочки на колінках, і ніжний й кучерявий лобок. Він вирішує врятувати її від злиденного життя і спромагається викупити її в хазяйки за шалену суму грошей, а потім забирає у свій палац на пагорбі, вікна якого виходять на річку Гудзон, куди він приводить команду лікарів, учителів, психологів і дієтологів, і де він спостерігає, як вона розвивається інтелектуально і перетворюється на здорову молоду жінку, яка говорить чотирма мовами і виявляє талант до гобоя.
Тут Ленні зробив паузу, вказуючи на те, що кінець, «фінальна фраза», має залучити атавізм, вчинок дівчини, який покаже силу єдиної старої й огидної звички над безліччю цивілізованих намагань.
Потім він каже:
— Ні, так, заждіть. У нас усе йде шкереберть. Це не дівчина повертається. А чоловік. Затямте. Він з тих котяр, які сумніваються в усьому, що роблять. Починає питати себе. Вона скалічена дитина чи артистка? Спокусниця чи свята? І чи не зробив він жахливу помилку, забравши її сюди, зробивши освіченою і викинувши з її життя цигарки? Він починає згадувати ті маревні ночі в Сан-Хуані, — Ленні вимовив назву міста з автентичним гортанним гуркотом. — Так, ті ночі в підвалі смердючого борделю, де вона виступала. Визнай це, дурню. Ти зруйнував дивну, необроблену й химерну збоченість, замінивши її на нудний гобой. На якому вона, до речі, безперервно грає. І який, хай там як, то лише нормалізована і концертизована заміна кінг-сайз «Кенту».
Ленні стояв боком із мікрофоном у руці, погладжуючи щелепу.
— Він засумував за димовими кільцями з її цюньки, її печерки. Спочатку цигарка між її худенькими ніжками. Потім кільця, що здіймаються вгору. Коли він викупив її в хазяйки, їй майже вдавалося переплітати кільця, що є символом чи то Святої Трійці, Отця, Сина і Святого Духа, чи то логотипом пива «Баллантайн» — Чистота, Гущина і Смак. У будь-якому разі лише уявіть його запал.
Він замислено зазирнув за лаштунки.
— Церемонія їхнього одруження відбулася на похилій галявині без жодного натяку на дим. Під час шлюбної ночі, досі незайманка, вона стоїть у негліже біля вікна обличчям на захід. Він входить у піжамі й куртці-смокінгу, тримаючи цигарку в мундштуку, незапалений кінг-сайз «Кент».
Але він не певен, як завершити.
— Він виймає цигарку з мундштука і простягає їй, поглядаючи на затінений горбочок під її негліже. Вона перелякано задкує. Вона каже: «Ти, мабуть, із глузду з’їхав». Вона каже це чотирма мовами. Вона каже чотирма мовами майже все, звичка, що починає його дратувати.
Потім Ленні сяйнула краща ідея, глибша, викличніша.
— Заждіть, послухайте, ні. Мільйонер — це ж міф, так? Ми задіяли його, бо історія вимагала слабкого багатія-добродія, тобто поважного мудака, який намагається обдурити себе, але насамкінець виявляє своє гниле єство. Ми його вигадали. Скажімо нарешті правду.
Він відчуває, як публіка розчарувалася. Вони хочуть шлюбну ніч, негліже, будуар, байдуже і жорстоке завершення, як у репризі, що він виконував про хлопця, який виріс між вовками, а потім його знайшли, вигодували, виховали, він закінчив МТІ[297] з відзнакою та за тиждень загинув, коли на вулиці біг за машиною.
— Скажімо правду, — мовив він. — Ніхто не рятував дівчину від збоченого життя. Вона втекла з будинку розпусти за власним покликом. Вона заощадила всі мізерні кошти, що їй давали клієнти, сіла на літак до Нью-Йорка, а потім на найдешевшу «тарганячу» авіалінію (Сан-Хуан — Нью-Йорк), щоб знайти матір, яка й не помирала, — ще один простий міф.
Чорт, він ламає їм кайф. Він відчував прохолоду аж до дешевих місць, де його фани-підлітки жадали фінальних непристойностей, учепившись за поруччя, — кортілося епічного фіналу від коміка-збоченця.
297
МТІ — Массачусетський технологічний інститут, провідний технологічний виш Америки та світу.