Вона сказала:
— Лихо спіткає ту дитину, яка не носить медальйон або носить чужий.
Вони знали, що в іншому класі хлопець і дівчина обмінялися медальйонами начебто на знак ядерних пестощів.
Коли сестра завершила огляд, вона нічого не сказала, чим здивувала клас. Вони очікували на тренування, пригнутися і прикритися, що вони практикували до того, як з’явилися медальйони. Тепер із медальйонами, де їхні імена вигравірувані на тонкій жерсті, тренування більше не скидалося на окремішну вправу, а стало частиною довкілля, як і ядерна війна.
Натомість вона повернулася до катехізису, до запитань і відповідей, доки восьмикласниця Аннетт Еспосіто не ввійшла із запискою від директора. Сестра прочитала записку, поглянула на Аннетт і запитала:
— Що це таке?
Спочатку ніхто не знав, про що йдеться. Потім клас зрозумів, що вона дивилася на грудну клітку Аннетт Еспосіто, на її груди, які випирали з-під синього джемпера.
— Що це таке? Позбався негайно. Коли прийдеш наступного разу, щоб я цього не бачила.
Хлопці й дівчата трохи сповзли на своїх місцях, затамувавши подих від того, що Аннетт Еспосіто виставили помилкою природи. Їхні очі спалахнули й забігали. Вони впились у суглоби пальців і видавали несильні вологі гортанні звуки. Коли Аннетт Еспосіто вийшла за двері, не без гордості, але дещо поквапно, випроставши плечі, усі очі проводжали її, прикуті, звісно, до грудей, цього незвичного об’єкту спостереження в житті шестикласників.
Сестра не оголосила тренування. Натомість вона зайнялася каліграфією, демонструючи на дошці свій рукописний талант. Вона показувала нахил, петлю, вона наголошувала на необхідності не виходити за призначені лінії, вона наказала їм узяти перові ручки й наслідувати рухи її руки в повітрі, і вони підкорилися, розгойдуючи зап’ястками, виводячи петлі в унісон, і вони повторювали бурхливу велику «Т», схожу на човен у негоду.
Метті сидів майже зачарований, виводячи в повітрі старим братовим «Паркером Вакуматик», моделлю в зелену смужку зі стрілоподібним затискачем, але в нього аж у п’ятах закололо, коли продзвенів дзвоник на обід, а сестра ткнула вказівним пальцем у його бік:
— Меттью Шей.
Він закляк, почувши своє ім’я з її вуст.
— Підійдеш до мене до того, як залишиш клас.
Із двома призначеними товаришами він розсунув двері роздягальні, дістав пальто і чекав, доки всі вийдуть із кімнати, а потім постав перед столом сестри.
У неї були вузькі блакитні очі, тонкі губи й ніс з горбинкою на переніссі.
— Учора на шкільному подвір’ї. Ти стояв разом з кількома іншими. Роздивлялися журнал.
Жах від перебування сам на сам із сестрою Едґар.
— Я б хотіла знати. По-перше. Назву журналу.
Вона зіперлася на край столу, потроху перебираючи чотки, де розгойдувалося і оберталося велике розп’яття, звідки звисало тіло Христа.
— По-друге. Стислий зміст.
Відповіді промчалися в голові.
1. Журнал «Кіноманія».
2. Обличчя Ріти Гейворт і Лани Тернер[327] на всю сторінку. А ще «Серце завмерло» Маріо Ланца[328]. Статті про зірок, про яких він ніколи не чув. Реклама французьких нічних сорочок і танцювальних панталонів.
А якщо вона його про все запитає?
Сестра свердлила очима і чекала. Він тримав руки за спиною, приховуючи обгризені нігті й клаптики відмерлої шкіри по краях.
Чи треба йому пояснювати, що танцювальні панталони — це коли на жіночому спідньому вишивають пару, яка танцює фокстрот?
А якщо журнал заборонений Легіоном пристойності і вона запитає, чий він є? Хоча вона ніколи не каже «є» в кінці речення.
— Меттью. Так?
Якщо перед ним стояв вибір збрехати сестрі Едґар або донести на однокласника, він би доніс миттєво і без докорів сумління. А як же реклами кремів для грудей і їхньої найкращої форми на задній обкладинці журналу?
Меттью-так — то не запитання. Це заклик до терміновості й правди. І він сказав їй назву журналу, хто був на обкладинці, що там усередині, обмежившись зірковими романами та розлученнями, і сестру, здається, те зацікавило і задовольнило.
Він здивувався і збадьорився, став менш обережним, описуючи домівки голлівудських зірок, а сестра ставила навідні запитання та, щоб замаскувати свій інтерес, коли-не-коли позирала у вікно, а він ставав дедалі впевненішим і невгамовнішим, розповідаючи швидко і майже неконтрольовано, вигадуючи деталі історії або фотографії, якщо не міг їх пригадати, відчуваючи відчайдушне піднесення, а сестра все це ковтала.
Вона багато знала про зірок. Їхні улюблені смаки, найгірші укуси комах і сором’язливі вечори в середній школі. Їхню загальну повсякденність за косметичними операціями та трагічними шлюбами. Вона дивилась у вікно і ставила хитрі запитання, кидаючи час від часу незначні коментарі.
327
Ріта Гейворт (1918–1987) і Лана Тернер (1921–1995) — американські акторки, секс-символи 1940-1950-х років.
328
Англ.