Вони саме кажуть:
— Хутчіш, хутчіш, ти ж мужик.
Хлопчина крутить далі й напружується, підплигуючи на сидінні, але цифри так само пливуть по екрану. Акції виробників електроніки трохи виростають у ціні, транспортних — падають, а промислових підприємств — лишаються здебільшого незмінні.
Три тижні по тому Едґар сидить у фургоні та спостерігає за тим, як партнерка виходить із червоноцегляного монастиря — хода перевальцем, короткі ноги та дещо квадратне тіло. Ґрейсі відвертається, доки повільно обходить транспорт попереду і відчиняє дверцята з водійського боку.
Вона залазить і стискає кермо, дивлячись просто перед собою.
— Мені зателефонували з дільниці біля Стіни.
Потім вона тягнеться і зачиняє дверцята. І знову стискає кермо.
— Хтось зґвалтував Есмеральду і скинув її з даху.
Вона заводить двигун.
— Сиджу тепер і думаю: кого вбивати?
Вона рвучко позирає на Едґар і вмикає передачу.
— Єдине, що можу питати, щоб не впадати в розпач.
Місцевими вулицями вони їдуть на південь, де цегляна багатоквартирка густо куріє у вранішньому світлі. Чи Едґар знала, що так станеться? Останнім часом, так, вона нутром чує. Вона відчуває перепади гніву і болю Ґрейсі. На днях Ґрейсі таки наблизилася до дівчинки. Поговорила на відстані та кинула пакет із їжею й одягом у зарості лаконосу, де стояла Есмеральда. Усю дорогу вони їдуть мовчки, і старша черниця подумки повторює питання і відповіді з Балтиморського катехізису. Сила таких вправ, проникливої молитви формально полягає в голосах, які її супроводжують, діти гукають крізь десятиліття, чіткі склади, відгук свирілі, ясна музика її життя. Питання і відповідь. Який глибший діалог міг би вигадати добрий розум? Вона тягнеться до руки Ґрейсі на кермі, щоб відчувати цифрове цокання годинника на панелі приладів. Хто нас створив? Нас створив Бог. Такі сповнені віри обличчя з ясними очима. Хто ж Бог? Бог — це Всевишній, який створив усе суще. Руки втомилися. Вони обважнілі й мертві, і вона доходить до Уроку 12, коли на обрії виникають будинки соціального житла, горішні вікна яких біліють від сонячної гри на тлі широкої та темної поверхні побитого каміння.
Врешті-решт Ґрейсі заговорює:
— Оте і досі там.
— Що досі там?
— Стукіт у двигуні. Чуєте? Чуєте?
— Та нічого я не чую.
— Ку-ку. Ку-ку.
Потім їх фургон їде до розмальованої стіни повз ті будинки.
Коли вони туди дістаються, то янгола вже намалювали. Крилата фігура в рожевому светрі, рожево-синюватих штанцях і білих «Найк Ейр Джордан» із виразним логотипом — вона багато бігала, тож вони просто їй видали кросівки для бігу. А на мотузці й досі висів малий Хуано, якого спустили туди з даху на старій лебідці з ручним приводом, що її команда використовувала тоді, коли треба було витягнути машини на безбортову платформу їхньої вантажівки. Ісмаель та інші перехиляються через виступ, намагаючись прокричати йому по літерах правильне написання слів, доки його відносить до стіни та від неї, а він хилиться, щоб розпилити переплетені літери, знак великої минулої ери графіті в дикому стилі.
Черниці стоять біля фургону і дивляться, як хлопець завершує останнє куце слівце, і потім бачать, як його шарпає вгору на пронизливому вітрі.
Есмеральда Лопес
12 рік
Під заистом нибес
Коли вони врешті потрапляють на третій поверх, то бачать там Ісмаеля з сигарою, який стоїть, склавши руки на грудях. Ґрейсі якийсь час походжає кімнатою. Здається, вона не знає, із чого почати, як назвати те, чому і назви немає, оте, зроблене дитині, яку вони так сподівалися врятувати. Вона походжає і стискає кулаки. Вони чують, як за кілька кварталів звідти лепетливо стогне міський автобус.
— Ісмаелю. Ти маєш з’ясувати, хто це зробив.
— Думаєте, я тут керую? Ел Лей Пі Ді?[351]
— У тебе є зв’язки в районах, яких ні в кого немає.
— Які райони? Райони отам. А отут Стіна. Єдине, що я можу, — змусити тих хлопців правильно писати слова, коли вони розпорошують фарбу. Коли я малював, то ми в темряві розписували вагони метро без орфографічних помилок.
— Та всім начхати на той правопис, — каже Ґрейсі.
Раніше Едґар думала інакше, але не тепер, а від сьогодні та, можливо, назавжди їй теж начхати. Вона почувається слабкою і загубленою. Великий Жах минув, велика тінь, яку він відкидав, розпалася — запущений у небо об’єкт, названий на честь грецької богині зі дзвоноподібного кратера V ст. до н. е.[352] Тепер увесь жах локальний. Дуже близький шум на тротуарі, там хтось знічев’я пострілює з машини, хтось тягне вашу дитину. Відроджені старі страхи, вони вкрадуть мою дитину, вони зайдуть у мій дім, коли я буду спати, й виріжуть мені серце, бо вони розмовляють із Сатаною.
352
Йдеться про розробку протиракет ERIS (англ. Exoatmospheric Reentry Interceptor Subsystem — Субсистема заатмосферного перехоплення вхідних (в атмосферу) боєголовок) як частину програми «Стратегічна оборонна ініціатива», оголошену Рейганом 1983 року. Англ.