Він не повірив своїм очам: такою швидкою була реакція противниці. Дерев’яний меч промайнув за волосину від Скіфр, тимчасом як вона метнулася вперед, зачепила щит своєю гачкуватою сокиркою, шарпнула його вбік, прослизнула під Брандовою мечовою рукою і вдарила його пальцями в груди з такою силою, що він охнув і гойднувся на п’ятах.
— Ти мертвий, — сказала Скіфр.
Замахнувшись, блиснув топірець, і Бранд рвучко здійняв щит угору, щоб відбити удар. Але удару не сталося. Натомість пальці Скіфр штрикнули його в пах. Скривившись від болю, він поглянув униз і побачив під щитом її вдоволене обличчя.
— Знову мертвий.
Бранд спробував турнути її з розгону, але з таким самим успіхом він міг пробувати турнути вітер. Невідь-як Скіфр ухилилася, ковзнула повз нього, і за мить її пальці тицьнули його під вухо, від чого болем запульсував увесь бік.
— Мертвий.
Коли Бранд хотів обернутися, вона рубонула його ребром долоні по нирках.
— Іще раз мертвий.
Вищиривши зуби, він розвернувся й махнув мечем на рівні шиї противниці, але меч розітнув лише повітря. Щось схопило Бранда за ногу, і його бойовий вигук перетворився на збентежений булькіт. Його крутнуло далі, він втратив рівновагу, нахилився над краєм причалу…
…і завис у повітрі, задихаючись, бо щось стиснуло йому горло.
— Ти мертвіший за всіх мерців у Ройстоку.
Однією ногою Скіфр притримувала Брандову п’ятку, а «бородою» сокири зачепила його комір, сильно відхилившись назад для противаги. Хлопець безпорадно висів над холодним морем. Глядьки німували, ошелешені побаченим мало не так само, як Бранд.
— Змагатися силою з сильнішим за тебе — це однаково, що мені змагатися з тобою молодістю, — кинула Скіфр Шпичці. — Ти мусиш атакувати швидше за противника і швидше рухатися, коли атакуєш. Ти мусиш бути міцнішою і кмітливішою за нього. Ти мусиш завжди шукати способу завдати удару, мусиш битися без честі, без сумління і без жалю. Утямила?
Шпичка поволі кивнула. Серед усіх учнів на бойовищі вона найбільше ненавиділа, коли її чогось учили. Але водночас найшвидше за всіх схоплювала науку.
— Що тут діється? — запитав Досдувой, що надійшов був раніше й тепер дивився на Бранда, який хрипів, звисаючи над водою.
— Тренуються, — відповів йому Колл. Відхилившись від щогли, хлопчина бавився мідяком, спритно перекидаючи його між кісточками пальців. — А ти чому так рано повернувся?
— Програв усе в кості, — здоровань зі скрушним виразом потер грубезне передпліччя, з якого щезли кілька срібних браслетів. — Не пощастило.
Скіфр зневажливо пирснула.
— Ті, кому бракує щастя, мали би бодай намагатися компенсувати це здоровим глуздом, — вона ворухнула зап’ястком. Лезо топірця розірвало комір Брандової сорочки, і настала його черга, розпачливо махаючи руками, шубовснути в холодну воду. Його черга вилазити драбиною на причал. Його черга стояти, стікаючи водою, під презирливими поглядами юрби.
Як виявилося, задоволення від цього Бранд дістав ще менше, ніж тоді, коли спостерігав, як це робить Шпичка.
Ванстерець кинув Скіфр її клаптиковий плащ і мовив:
— Вражає.
— Просто магія! — вторував йому Колл. Хлопчина високо підкинув монетку, але не зміг її спіймати, і мідяк полетів униз, до моря.
— Магія? — стара наставниця блискавично викинула руку й зловила монету двома пальцями. — Ні, то були тренування, досвід і самоконтроль. Можливо, колись я ще покажу тобі магію, але сподіваймося, що цей день ніколи не настане, — вона щиглем підкинула мідяк високо в повітря, і Колл зі сміхом спіймав його. — Магія має дорогу ціну.
Рвучко, аж почувся тріск матерії, Скіфр накинула плащ собі на плечі.
— Той стиль бою, якого тебе вчили, — стояти у строю в кольчузі з важким мечем і щитом — тобі не підходить. Він не для тебе, — сказала вона Шпичці, відтак стягнула з її руки щита й пожбурила його на палубу «Південного вітру», де він зі стуком упав поміж скринь. — Ти битимешся легшою зброєю, швидшою зброєю. Ти битимешся у легшому обладунку.
— А як я стоятиму в стіні щитів без щита?
— Стоятимеш? — Скіфр зробила великі, як блюдця, очі. — Ти вбивця, дівчинко! Ти буря — весь час у русі! Ти кидаєшся назустріч ворогові або хитрощами заманюєш його туди, куди тобі потрібно! І там ти вбиваєш його тим способом, яким тобі потрібно!