— Отже, він не дозволяє нікому бачитися з лордом Ізраелем?
— Ні! Ніколи! Але він також боїться лорда Ізраеля, розумієш? Йофур грає в складну гру. Але він розумний. Він зробив те, що вони обоє хотіли. Він тримає лорда Ізраеля в ізоляції, щоб задовольнити пані Кольтер, і дозволяє лорду Ізраелю користуватися будь-яким знаряддям, яке йому потрібне, щоб задовольнити його. Така рівновага довго не втримається. Вона нетривала. Задоволення обох боків. Так? Хвильова функція цієї ситуації незабаром не буде спрацьовувати. Я знаю це з компетентних джерел.
— Справді? — запитала Ліра, але її думки були далеко, вона жваво обмірковувала те, що він тільки-но розказав їй.
— Так. Мій деймон язиком відчуває ймовірність, розумієш?
— Так. Мій також. Коли вони нас годуватимуть, професоре?
— Годуватимуть?
— Вони повинні хоч інколи давати нам їжу, щоб ми не вмерли з голоду. Тут є кістки на підлозі. Здається, це кістки тюленя, чи не так?
— Тюленя… Я не знаю. Мабуть.
Ліра підвелася і, тримаючись за стіну, пройшла до дверей. На них, звичайно, не було ручки чи якоїсь шпарини, вони були так щільно підігнані згори та знизу, що навіть світло не проникало всередину. Вона притиснулася до них вухом, але нічого не почула. За її спиною старий щось бурмотів сам до себе. Вона чула, як загуркотів його ланцюг, коли він втомлено повернувся на інший бік і невдовзі захропів.
Вона пройшла назад до лави. Пантелеймон, втомившись випромінювати світло, обернувся на кажана, літав навкруги, тихо попискуючи, а Ліра сиділа та гризла ніготь.
Зовсім несподівано для себе вона пригадала, про що так давно говорив пальмеріанознавець у вітальні. Щось не давало їй спокою відтоді, як Йорик Бернісон згадав ім'я Йофура, і тепер-вона ясно це пригадала: чого хотів
Йофур Рекнісон найбільше за все, сказав професор Трелані, — це деймона.
Звичайно, вона не зрозуміла, що він тоді мав на увазі, бо він говорив про panserbjome, замість того, щоб вживати англійське слово. Отже, вона не знала, що він говорить про ведмедів, і гадки не мала, що Йофур Рекнісон був не людиною. А в людини мав бути деймон, отже, це було позбавлено будь-якого сенсу.
Але зараз все ясно. Все, що вона почула про короля ведмедів, зводилося до одного — могутній Йофур Рекні-сон нічого не хотів, крім того, щоб бути людиною та мати власного деймона.
І коли вона подумала про це, в її голові склався план — спосіб змусити Йофура Рекнісона робити те, що за звичайних обставин він ніколи б не зробив, спосіб повернути Йорика Бернісона на трон, який за правом належав йому, і, нарешті, спосіб дістатися до місця, де вони тримали лорда Ізраеля, і віддати йому алетіометр.
Думка кружляла в повітрі й мінилася, немов мильна бульбашка, і Ліра намагалася не дивитися просто на неї, щоб та не луснула й не зникла. Але дівчинка була знайома з поведінкою думок, тому вона дозволила їй мінитися й блищати поряд, поки вона відводила погляд та думала про щось інше.
Ліра майже заснула, коли засув загримів і двері відчинилися. Світло полилося до кімнати, і Ліра одразу ж підвелась, а Пантелеймон швидко заховався в її кишені.
Поки ведмідь нахилявся, щоб підняти шмат тюленячого м'яса та закинути його всередину, вона вже стояла поряд із ним і говорила:
— Відведіть мене до Йофура Рекнісона. У вас будуть проблеми, якщо ви цього не зробите. Це терміново.
Він випустив м'ясо зі своїх щелеп і подивився на неї. Було нелегко зрозуміти вираз обличчя ведмедя, але він'' виглядав розгніваним.
— Це стосується Йорика Бернісона, — сказала вона швидко. — Я дещо про нього знаю, і король також повинен це знати.
— Скажи мені, про що йдеться, і я перекажу твоє повідомлення, — запропонував ведмідь.
— Буде неправильно, якщо хтось довідається про це раніше за короля, — не погодилася Ліра. — Вибачте, не хочу бути неввічливою, але зрозумійте: існує таке правило, що король повинен про все дізнаватися першим.
Мабуть, він мав невисокі розумові здібності. Принаймні, він зупинився, потім кинув м'ясо в камеру, а після сказав:
— Добре. Іди за мною.
Він вивів її на свіже повітря, за що вона була дуже вдячною. Туман розсіявся, і зірки сяяли вгорі над подвір'ям, оточеним високими мурами. Охоронець обговорив щось з іншим ведмедем, який підійшов до Ліри, щоб поговорити.