Тільки на початку серпня «Полярна зоря» вирвалася з полону і повним ходом пішла Берінговою протокою. Всі вільно зітхнули. Залишалося два-три тижні плавання до Владивостока.
У половині серпня пливли на широті гирла річки Камчатки; здалека добре було видно береги півострова, конуси вулканів і димучу Ключевську сопку. День був напрочуд тихий і ясний, і бурхливе Берінгове море розгорталося, немов дзеркало, до горизонту. Крізь прозоре осіннє повітря на південному сході ледве виднілися вершини острова Берінга, найближчого з групи Командорських. З цього боку повним ходом ішло велике судно, яке ніби прямувало на Нижнє-Камчатськ.
— Мабуть російський крейсер, що вартує в цих водах, — відповів Макшеєв на запитання товаришів, які зібралися на палубі.
Море було спокійне, плавання відбувалося успішно, і всі вони були в чудовому настрої.
— Кого ж тут вартувати? — поцікавився Каштанов.
— Хижаків — американців та японців. Командорські острови відомі як краще, коли не єдине в світі, лежбище цінного морського котика, кількість якого через нещадне винищення почала швидко зменшуватися. Тим-то наш уряд дозволяє бити котика тільки в певний час року і з різними обмеженнями щодо самиць та молодняка. Але пожадливі промисловці намагаються знехтувати заборону. Тому острови часто відвідують судна військового флоту, які мають право зупиняти підозрілі судна, що плавають у цих водах.
— Чого доброго, вони й нас оглянуть! — вигукнув Труханов. — Крейсер іде прямо на нас.
Справді, крейсер, велике трищоглове судно, йшов повним ходом навперейми «Полярній зорі». На ньому вже можна було розпізнати блискучі жерла гармат, групу людей на капітанському містку. І раптом із однієї з гармат вихопився клуб диму, пролунав гуркіт пострілу і одночасно на щоглі звився сигнал «Зупиніться, а то стрілятиму».
«Полярна зоря» слухняно застопорила машину. За морськими правилами капітан, помітивши крейсер, зараз же наказав підняти російський прапор. Але крейсер цього не зробив.
Пасажири скупчилися біля борту, розглядаючи красиве судно, яке швидко наближалося.
— Що таке? Це не російський крейсер, він називається «Фердинанд» і назва зроблена латинськими літерами! — вигукнув капітан, який спостерігав у підзорну трубу.
— Яке ж право він має зупинити російське судно в російських водах? — здивувався Каштанов.
— Якої національності цей «Фердинанд»? Німецький, очевидно?
— Зараз довідаємося! — відповів капітан, проглядаючи кишеньковий морський календар.
— Знайшов! «Фердинанд» — крейсер австро-угорського військового флоту, збудований у 1909 році, його водотоннажність ось така, десять гармат ось такого калібру і т. д., 250 чоловік команди, швидкість ходу тощо.
В цей час крейсер зовсім наблизився, сповільнив хід і зупинився за кабельтов від «Полярної зорі»; з нього зараз же спустили шлюпку, і можна було бачити, як чоловік дванадцять матросів, озброєних гвинтівками, і два офіцери зійшли трапом. Шлюпка попрямувала до «Полярної зорі», пасажири якої, капітан і вся команда скупчилися біля борту, нічогісінько не розуміючи. Але для прийому непроханих гостей довелося, хоч-не-хоч, спустити трап.
На палубу зійшли обидва офіцери і десять матросів.
— Це руський судно? — запитав старший із гостей, підносячи праву руку до козирка кашкета.
— Російське. Яхта «Полярна зоря», приватна власність, — відповів Труханов.
— Ві сам капітан?
— Ні, я власник судна.
— Торговій судно чи китобій?
— Ні те, ні друге. «Полярна зоря» везе наукову експедицію з плавання по Льодовитому океану. Але я хотів би знати, на якій підставі ви зупиняєте російське судно в російських водах і починаєте нас допитувати!
— На підставі військово-морський прав і воєнний стан.
— Що таке? Який воєнний стан? В чому річ? — посипалися запитання надзвичайно збентежених пасажирів.
Офіцер посміхнувся.
— Ви нічого не знайт? Ви давно плавайт на Льодовитий океан?
— З весни минулого року.
— Diese Russen sind wie vorn Himmel gefallen (Ці росіяни ніби з неба впали), — звернувся австрієць до свого товариша, який, очевидно, погано розумів російську мову, а тепер теж посміхнувся і відповів:
— Sie wissen gar nichts vom Kriege (Вони нічого не знають про війну)?
Потім старший продовжував:
— Так я вам оголошуйт, що Австро-Угорська імперія і Німецька імперія вже цілий рік ведуть війна з Росією, і мі, крейсер імператорські флот «Фердинанд», будемо взять ваш судно, як воєнний приз. Розумійт?