Комп’ютерна революція почала назрівати, коли Возняк створив Apple I. Попервах цю технологію вважали переважно інструментом бізнесу. Комп’ютери були надто складними і непомірно дорогими для звичайного споживача. Однак Возняк — людина, для якої мотивацією були не гроші,— передбачав, що ця технологія матиме більш благородне призначення. Він вважав, що персональний комп’ютер — це спосіб перетворити маленьку людину на корпорацію. Якби він міг знайти спосіб дати людині до рук комп’ютер, то, на його думку, це практично кожного зробило б спроможним виконувати чимало функцій, які виконує ціла компанія, що має набагато більше різноманітних ресурсів. Персональний комп’ютер дав би змогу створити однакові правила гри для всіх і змінити самі засади, на яких тримається світ. Тож Возняк спроектував Apple I, а в Apple II так удосконалив технологію, що вона стала доступною і простою у використанні.
Якою б грандіозною не була ідея і першокласним та революційним продукт,— однак усе це марна справа, якщо його ніхто не купує. Двадцятиоднорічний Стів Джобс, на той час найкращий друг Возняка, достеменно знав, що слід робити. І хоча він міг спиратися лише на досвід продажу запчастин до електронних приладів, та все ж прагнув довести, що не просто вміє добре продавати товар, а хотів зробити щось важливе в цьому світі. І для цього мав намір створити власну компанію. Революцію він хотів розпалити за допомогою Apple.
У перший рік бізнесу, маючи лише один продукт — Apple, вони отримали мільйон доларів прибутку. Наступного року обсяг продажів склав 10 мільйонів. На четвертий рік роботи вони продали комп’ютерів на 100 мільйонів доларів. А вже на шостий вартість компанії Apple Computer зі штатом 3000 працівників становила мільярд доларів.
Джобс і Возняк були не єдині, хто здійснював комп’ютерну революцію, та й у сфері бізнесу теж було чимало напрочуд розумних людей. Насправді друзі взагалі мало що знали про бізнес. Apple стала особливою не завдяки їхньому вмінню будувати компанію, яка зростає швидкими темпами. Apple стала особливою завдяки тому, що вони повторювали одну й ту саму модель знову і знову. На відміну від конкурентів, їм вдалося змінити сам спосіб мислення у комп’ютерній галузі, галузі мобільних телефонів та у сфері пристроїв для розваг загалом. Але причина тут проста. Apple надихає. Apple починається з Чому.
Він був далеко не ідеальний. У нього були свої складнощі. Він був не єдиний, хто потерпав в Америці через брак громадянських прав. І харизматичних промовців тоді так само не бракувало. Але Мартін Лютер Кінґ мав особливий талант. Він умів надихнути людей.
Доктор Кінґ знав, що для того, щоб рух за громадянські права був успішним і спричинив справжні, довготривалі зміни, замало зусиль лише його самого та найближчих однодумців. Для цього замало палких слів та яскравих промов. Щоб змінити країну, потрібні люд — десятки тисяч пересічних громадян, об’єднаних спільним баченням. 28 серпня 1963 року об 11-й годині ранку вони відправлять до Вашинґтона послання — і відтоді Америка попрямує в майбутнє новим курсом.
Організатори руху за громадянські права не розсилали тисячі запрошень, і на той час не було веб-сайту, щоб поінформувати про дату проведення зібрань. Але люди приходили. Вони приходили знову і знову. За даними з різних джерел, у столиці збиралося чверть мільйона людей за раз, щоб почути слова, що вкарбувалися в історію, слова, виголошувані чоловіком, який поведе за собою рух за громадянські права і змінить Америку назавжди: «У мене є мрія».
Щоб зібрати в один день, в один час величезну кількість людей з усієї країни, людей, що належать до різних рас і з різним кольором шкіри, потрібно було мати щось особливе. Хоча й інші політики знали, що саме потрібно було змінити в Америці, щоб усі в країні мали громадянські права,— лише Мартін Лютер Кінґ зміг надихнути країну на те, щоб зміни на краще сталися не лише для меншості, а для кожного. Мартін Лютер Кінґ почав із Чому.
Е ті, хто веде, і ті, кого ведуть. І з часткою ринку лише 6 відсотків у Сполучених Штатах та приблизно 3 відсотками світового ринку компанія Apple не є провідним виробником домашніх комп’ютерів. Однак вона є лідером комп’ютерної галузі, а останнім часом — лідером і в інших галузях. Досвід Мартіна Лютера Кінґа не був унікальним, однак він зміг надихнути всю країну до змін. Брати Райти мали небагато шансів першими підняти в повітря пілотований апарат, однак саме вони відкрили для нас еру авіації і завдяки цьому змінили світ, у якому ми живемо.
У багатьох людей на той час були такі само цілі, як і в них; і заходи, до яких вони вдавалися, щоб досягти цих цілей, можна було легко повторити. Однак брати Райти, Apple та Мартін Лютер Кінґ усе ж вирізнилися з-поміж усіх інших — і результати їхньої діяльності скопіювати непросто. Вони належать до напрочуд вузького кола лідерів, які роблять щось дуже, дуже особливе. Вони нас надихають.