От селата идат сообщення за ново раздвижване по пътя на пълното изпълнение на хлебозаготовителния н др. планове. Трудящето селянство доказа, че то е готово на всички жертви и способно да прояви огромни усилия и инициатива, за да сътрудничи с робітниците от града в великого дело — построяваннето — на социализма.
То прояви инициатива, не само в даването на контрактанията си, но и в излишките; то успешно се бори с кулака и откри ва скрития му хлеб — десятките ями, конто се откриха са свидетели за това. То показва спекулантите и продавците на хлеба, за да получат те следуемото им се по закона. И за лишен път ние се убеждаваме, че инициативата на масите е необьятен източник на творчески сили за които нема колебания, нема препятствия, нема предели по пътя на социалистическото строителство.
Но наред с тези отрадни — явлення ние можем да от бележим на некои места и известно отпускание — демобилязаци оно настроенне в някои другари, издаващи мисълта, че хлебозаготовката и др. кампании се свършават и че подир (після) 7 ноември ние се можем да си «отдъхнем» и да започнем спокойно да живеем, деноношната работа, да заменим с интимни срещи, весели компаний и др. вещи от «доброто старо време» за конто дребната буржуазия мечтае.
Никакво ослабване! В корена трябва да се пресече всяко демобилязационо настроенне. Пътя на социалистическо строительство е стръмен. Третята година (рік) от петилетката, ще бъдинов колосален напредък в това отношение и за нейното успешно изпълнение до срока хлебозаготовителния и др. планове.
XIV година на Октомврийската Революция трябва да ни (нам) даде увеличение на нашите усилия, усъвършенствуването на нашите методи. То означава безпощадна борба з всеки опит за демобилязация, безпощадна разправа с всякодвуличие в борбата за социализм, нови и повишени усилия в работата, първото условие от конто е пълното изпълнение на хлебозаготовителния и др. планове.
___
НА ЧЕРВЕНАТА ДЪСКА
(З газети „Колективно Поле” за 16 падолиста 1930 року).
LII
Отже „здрав бъди“ товаришу. На порядкові денному є ще інші питання. Про одне я ще маю сказати. Болгарин камінь по камневі возив з своєї ниви і складав загорожу навколо свого двору. Проїжджаючи повз кам’яну розколину в степу, він брав оберемок кураю і віз додому покласти перед ґанком, щоб гість міг витерти ноги. Коло входу в двір він спорудив стовпа зі столиком, щоб болгарка влітку винесла квіти жити на сонці.
І от навколо свого колгоспу колективний хазяїн уже складає й далі кам’яну загорожу, як складав навколо свого власного двору. Так само він збирає ретельно каміння з колективної ниви для того. Перед входом у колгосп «Комунар» є залізка й щоранку з’являється свіжий жмут — то колективний хазяїн любовно кладе курай, щоб колективний гість міг обтерти ноги.
Зараз зима й стовп із столом для квітів ще порожній. Якщо влітку болгарка винесе на двір колгоспу фікуси, аспарагуси й олеандри, якщо болгарин поставить ще цілий ряд стовпів у колгоспному дворі, то це значитиме, що колективна ідея не лише пішла в корінь і листя й плоди, а ще й розквітла радістю в серцях болгар.
____________________
Додаток
Книга Майка Йогансена «Подорож у радянську Болгарію» представлено тут за першою публікацією, виданням 1931-го року, видавництва «Література і Мистецтво», надрукованого накладом 5000 примірників у Житомирі. (Крім приміток у виносках, доданих з видання, вказаного у перший виносці. Тогочасний правопис трохи відрізнявся від сучасного, тож тут деякі граматичні відмінності виправлені у відповідності до сучасних норм, але деякі залишені без змін, задля, так би мовити, збереження тогочасного літературного колориту). 1932-го року твір було перевидано у книжці «Майк Йогансен. Три подорожі». Публікація 1932 року відрізняється від першої, але відмінності ті малесенькі, незначні. Єдиною значною відмінністю є та, що до другого видання Йогансен додав ще один розділ, котрого немає у першому виданні. Він там міститься після XLVIII під номером XLIX, а той розділ, котрий у першому виданні позначений як XLIX , у другому виданні фігурує під номером L, і так далі, тобто після доданого розділу номери наступних зрушені на одну позицію вперед. (До речі, у першому виданні щодо заголовків розділів допущені, на жаль, друкарські помилки: замість п’ятдесятого номеру (L), виставлений сороковий (XL), а замість п’ятдесят першого (LI), відповідно, сорок перший (XLI). Але загальна кількість розділів у двох виданнях однакова — п’ятдесят два, через те що два розділи (п’ятдесятий та наступний) з’єднані у другому виданні у один розділ. Тут упорядник інтернетної публікації першого видання, для ознайомлення читачів, надає розділ, відсутній у першому виданні і доданий у другому.