– О, крихітко, – говорить він.
– Скажи моє ім’я.
– Яке тобі більше подобається?
– Алві, – кажу я.
– Алві.
– Ніно.
– Алві.
– Ніно. Ніно.
Я дряпаю нігтями по кахлях, мов кішка, захмеліла, розтягуюсь і звиваюсь. Мої думки відлітають кудись вдалину. О Господи, я обожнюю кокаїн. Ніно стягає мене з краю й занурює мою голову під воду. Згинає мене так, що обличчя опиняється десь біля колін і я не можу дихати, і що?
Що, в біса, він зараз робить? Чому тримає мене так? Він мене зараз потопить, еге ж? Я помру, як і моя близнючка, на дні басейну.
Він далі затискає мене.
О Боже мій, я зараз помру.
Я…
Я…
Я…
Я…
У мене буде просто шалений оргазм.
Я намагаюся сплисти на поверхню, але я й далі міцно затиснута. Він мене причавлює мало не до дна. Я борюкаюся, напружуюсь і відчуваю, як повітря виходить із моїх легенів і кисень зникає. Ніно на мене тисне, тисне і трахає мене. Голова в мене крутиться та паморочиться. В очах усе розпливається. Я розплющую їх, але бачу суцільну блакить. Відчуваю його член на своїй точці G. Я от-от знепритомнію. Не можу більше. Мої очі самі заплющуються.
Повітря більш немає.
Я кінчаю.
Спалах яскравого світла, і я засліплена. Мій мозок вибухає. Спалахує.
Ми кінчаємо разом знову, і знову, і знову, і знову, і знову. Моє тіло трясеться. Мене немає. Я скінчилася. Час і простір розчиняються, руйнуються. Я спостерігаю, як ми відлітаємо, все вище, як фантоми чи янголи. Ми танцюємо, ковзаємо й ширяємо високо-високо. Світло. І тунель.
А потім – нічого.
Ніно виходить – я вишу на краю басейну і віддихуюся, віддихуюся, віддихуюся. Відчуваю, як моя щока втискається в кахлі. Моє обличчя лежить плиском на кераміці.
– НІНО, ЩО ЗА БЛЯДСЬКЕ БЛЯДСТВО?
– Сподобалося? – питає він.
– Я могла померти.
– Я вирішив, що це варто ризику.
Якусь мить я це обмірковую.
– Хай тобі трясця, – кажу я. – Це було вогонь.
Нестача кисню в мозку… У мене вже й так мозок достатньо пошкоджений. Більше не треба.
Сад обертається й обертається навколо, синє, зелене та червоне. Починає грати класична музика. Повітря сповнюється прекрасними аріями, крещендо віолончелей і скрипок.
– Звідки ця музика?
На мить мені здається, що я марю.
– Фестиваль у Равелло, – пояснює він.
Я озираюся. Ми досі в басейні, наші тіла переплетені одне з одним. Ми ще живі. Усе бездоганно. Я дивлюся на його руки, що лежать у мене на плечах, бронзові, як у бога, з чітко окресленими м’язами. Ні з ким я так не кінчала. Ніно – чоловік моєї мрії.
Ми поруч спираємося на край басейну та захоплюємося «порнографією Землі». Над чорними горами з’являються перші криваві денні промені, небо яскраво, тривожно червоніє. Ми разом милуємося сходом сонця та слухаємо музику. Вона магічна, неземна, як ніби вони грають тільки для нас. Я оглядаю сад: це Едем, усе огорнуте золотим сяйвом. Це місце – просто рай.
– Гаразд, – кажу я. – Іноді ти не нудний.
– Bene.
– Коли постараєшся.
– Mortacci tua[162].
Ха-ха. Тепер він сердиться.
Я бризкаюсь і вистрибую з води. Ніно женеться за мною, переслідує мене по саду. Я сміюся та сміюся, така захмеліла.
Я мчу алеєю, оточеною квітами з солодким запахом – пурпуровими бутонами бугенвілії. Старовинні теракотові вази. Оголені фігури з молочного мармуру. Я кидаюсь у трояндовий сад. Падаю й перекочуюся на м’якій траві. Ніно гепається зверху на мене.
– Гей, що це таке? У тебе на сідниці?
– Що що таке?
– Оце тату? «Смерть Немо»?
– А, так, – кажу я. Я про нього й забула. – Мені треба піти на «Роботу над тату-помилками», перекрити його. Бачив коли-небудь це шоу?
– Ні, не бачив. То що воно означає?
– Означає… Знаєш, я не пам’ятаю. Я була страшенно п’яна, коли його зробила. Але в ту мить це було дуже значуще. Знаєш, та рибка з мультика?
Ми оголені лежимо горілиць і милуємося світанковим небом.
– О, поглянь. Зірка падає.
Ніно обертається до мене та каже:
– Треба загадати бажання.
Здається, я знаю, чого хочу…
– Чому ти таке тоді сказав? – запитую я. – Про наш медовий місяць?
– Я не знаю, – відповідає Ніно, потягаючись. – Просто треба ж було щось сказати. Я не міг розповісти йому правду. Він би не дозволив нам тут зупинитися.
– Я думала, ти тут уже зупинявся.
– Я ніколи не вбивав довбаних копів.