— Надихає, — сказала Катрина. — Але я щойно сама знайшла його, у той час у Стовнері був тільки один Рунар. Бувай, Хансе.
— Почекай! Невелика мамографія не обов’язково…
— Мені час бігти, збоченцю.
Вона поклала слухавку. Два натиски клавішею. Пильно дивлячись на прізвище, вона дала пошуковій системі час попрацювати. Прізвище здавалося знайомим. Але звідки? Катрина заплющила очі і пошепки вимовила його. Прізвище було настільки незвичайним, що це не могло бути випадковістю. Катрина розплющила очі. Результати вже з’явилися на моніторі. І досить багато. Історії хвороби. Реабілітація від залежності. Обмін електронними листами між начальником одного з реабілітаційних центрів Осло і начальником поліції. Передоз. Але перше, що кинулося їй в очі, — це фотографія. Чисті, безневинні блакитні очі дивилися на неї з монітора. І несподівано вона згадала, де бачила їх раніше.
Харрі увійшов до будинку, замкнув за собою двері і, не знімаючи взуття, попрямував прямо до полички з дисками. Він просунув пальці між диском Вейтса "Ве as Me" і "A Pagan Place", який він поставив на перше місце з усіх альбомів "Ватербойз", хоча і сумнівався, оскільки це був новий запис 2002 року. Та все ж тут найбезпечніше місце у будинку, ні Ракель, ні Олег ніколи добровільно не доторкнулися б до диска з голосом Тома Вейтса або Майка Скотта.
Він вивудив ключик — мідний, маленький, порожнистий, майже невагомий. І в той же час він здавався таким важким, що тягнув руку до підлоги, поки Харрі йшов до шафи. Він вставив ключ у щілину і повернув. Почекав. Харрі знав, що коли він відчинить шафу, назад шляху не буде, обіцянка буде порушена.
Йому знадобилося докласти зусилля, щоб відчинити тугі дверці шафи. Він розумів, що старе дерево шкребе об планку, але йому здавалося, що він чує зітхання, що доноситься з мороку. Неначе цей предмет зрозумів, що нарешті отримав свободу. Свободу для створення пекла на землі.
Пахло металом і мастилом.
Харрі зробив вдих. Йому здавалося, що він засунув руку в зміїне кубло. Він поворушив пальцями і намацав холодну лускату сталеву шкіру. Він схопив рептилію за голову і витягнув її назовні.
Це була страшна зброя. Заворожлива і страшна. Радянське інженерне мистецтво у своєму найефективнішому і найжорстокішому прояві було гідне такого ж захоплення, як, скажімо, "калаш".
Харрі зважив пістолет на долоні.
Харрі знав, що він важкий, хоча здавався легким. Легким, адже рішення вже було прийняте. Він видихнув. Демон на волі.
— Привіт, — сказав Столе, зачиняючи за собою двері до Котельні. — Ти один?
— Так, — відповів Бйорн, що сидів на стільці і не відводив погляду від телефону.
Столе всівся на стілець.
— Де…
— У Харрі якісь справи. А Катрини не було, коли я прийшов.
— Схоже, у тебе видався складний день.
Бйорн слабко усміхнувся:
— У вас теж, лікарю Еуне.
Столе провів рукою по голові:
— Це так… Я щойно стояв посеред класної кімнати, обіймав дочку і ридав, а усі її однокласники на нас витріщалися. Аврора стверджує, що спогади про цей момент переслідуватимуть її все життя. Я намагався пояснити їй, що більшість дітей, на щастя, з народження наділені силою зносити гніт безмежної любові батьків, тому з дарвіністської точки зору вона повинна пережити й це. А усе тому, що вона ночувала в Емілії, а в класі у них дві Емілії, і я подзвонив мамі іншої Емілії…
— Тебе не повідомили, що сьогоднішні збори відкладені? Виявили труп. Дівчинки.
— Так-так, я знаю. Це було жахливо, як я зрозумів.
— Авжеж.
— Тобі цікаво, чому батька покарали у такий спосіб? Чому він повинен втратити її двічі, чому одного разу недостатньо?
— Кажи.
— Відповідь проста: вбивця вважає самого себе божественним месником, Бйорне.
— Он як? — вимовив Бйорн, подивившись на психолога порожніми очима.
— Знаєш цитату з Біблії? "Господь є Бог ревнитель і месник; месник Господь і страшний у гніві: мстить Господь ворогам Своїм і не пощадить супротивників Своїх".[46] Правда, так звучить переклад тридцятих років, але ти ж знаєш це місце?
— Я простий хлопець з Естре-Тотена, був конфірмований і…
— Я подумав і саме тому прийшов зараз сюди, — Столе нахилився вперед: — Вбивця — месник, і Харрі має рацію, він убиває з любові, а не з ненависті, корисливості або садистської насолоди. Хтось відняв у нього те, що він любив, а тепер він відбирає у жертв те, що вони люблять більше всього на світі. Наприклад, їхнє життя. Чи те, що вони цінують понад усе: життя дітей.