За виразом обличчя Ріко лікар зрозумів, що пацієнт потребує додаткових пояснень.
— Anthrax is a bacteria. Its in your lungs. You probably inhaled it some days ago.[28]
Ріко все ще не розумів.
— If you had digested it or got it on your skin, we might have been able to save you. But in the lungs…[29]
Бактерія? Він що, помре через бактерію? Яку вдихнув? Де ж це могло статися?
Лікар луною повторив його питання:
— Any idea where? The police will want to know to prevent other people from catching the bacteria.[30]
Ріко Херрем заплющив очі.
— Please, try to think back, mister Herrem. You might be able to save others.[31]
Інших. Але не себе. Тридцять шість годин.
— Mister Herrem?[32]
Ріко хотів кивнути, щоб дати лікареві зрозуміти, що він його чує, але не зміг. Він почув, як грюкнули двері. Стук декількох пар взуття. Жіночий напружений голос, тиха мова:
— Miss Kari Farstad from the Norwegian Embassy. We came as soon as we could. Is he…[33]
— Blood circulation is stopping, miss. He is going into shock now.[34]
Звідки ж бактерія потрапила в його легені? З їжі, яку він їв, коли таксі зупинилося коло того задрипаного придорожнього ресторану між Бангкоком і Паттаєю? Із смердючої дірки в підлозі, яку вони називають туалетом? Чи з системи кондиціонування в готелі, адже бактерії часто поширюються таким шляхом? Але лікар сказав, що перші симптоми схожі на симптоми застуди, а вони проявилися ще в літаку. Але якщо ці бактерії літали по салону літака, то заразитися мали й інші. Він почув, як жінка вимовила ще тихіше і цього разу норвезькою:
— Бактерія, що викликає сибірську виразку… Господи, я думала, вона міститься виключно у бактеріологічній зброї.
— Та ні, — сказав чоловічий голос. — Я попорпався в Інтернеті по дорозі сюди. Bacillus anthracis. Може лежати без руху роками, стійка, як диявол. Поширюється виділенням спор. Саме такі спори знаходилися в порошку, який посилали людям поштою в США кілька років тому, пам’ятаєте?
— Думаєте, хтось послав йому лист із спорами сибірської виразки?
— Він міг заразитися де завгодно, але найпоширеніший спосіб зараження — близький контакт із великими тваринами. Та, звичайно, ми цього ніколи не дізнаємося.
Але Ріко знав. Усвідомив несподівано з усією ясністю. Йому вдалося підняти руку до кисневої маски.
— Ви знайшли кого-небудь із родичів? — запитав жіночий голос.
— Так.
— І?
— Вони сказали, щоб він гнив прямо тут.
— Зрозуміло. Педофіл?
— Ні. Але послужний список має солідний. Гей, він ворушиться.
Ріко стягнув з рота і носа маску і спробував заговорити. Але у нього виходив тільки хрипкий шепіт. Він повторив свої слова. Ріко помітив, що жінка зі світлим кучерявим волоссям дивиться на нього із сумішшю занепокоєння і відрази.
— Doctor, is it…[35]
— No, it is not contagious between humans.[36]
He передається. Захворів тільки він.
Її обличчя наблизилося. І навіть помираючи, а може, саме тому, Ріко Херрем жадібно втягнув у себе її запах. Вдихнув її парфуми, як удихнув і того дня у «Рибній крамниці», втягнув у себе запах з вовняної рукавички. Він відчув запах вологої шерсті і чогось, що нагадувало крейду. Порошок. Отой прикривав рот і ніс хусткою. Не для того, щоб замаскуватися, а від легких спор, що літали у повітрі. «Might have been able to save you, but in the lungs»…
Він зробив зусилля. Насилу видавив з себе два слова. Ще встиг подумати, що ці два слова будуть останніми. І ось — як завіса після жалюгідної і важкої вистави завдовжки в сорок два роки — чорна імла впала на Ріко Херрема.
Жахлива злива періщила по дахові автомобіля. Здавалося, вона хоче прорватися досередини, і Карі Фарстад мимоволі здригнулася. Шкіра її постійно лоснилася від поту, але говорили, що після закінчення сезону дощів, десь у листопаді, стане краще. Їй хотілося додому, в посольські квартири, вона ненавиділа поїздки до Паттаї, де бувала вже багато разів. Вона не вибирала роботу, під час якої доводиться мати справу з людським непотребом. Швидше, навпаки. Вона уявляла собі свою роботу як низку прийомів з участю цікавих розумних людей, із чемними витонченими бесідами про політику і культуру, сподівалася, що розвиватиметься як особистість, стане краще розбиратися в глобальних питаннях, а не бабратися з якоюсь дрібнотою. Приміром, як знайти норвезькому злочинцеві хорошого адвоката або як добитися його видачі й відправки в норвезьку в’язницю, перебування в якій схоже на перебування в готелі середнього стандарту.
Злива припинилася так само несподівано, як і почалася, і над дорогою стали підніматися клуби пари від гарячого асфальту.
— Повторіть, що сказав Херрем? — запитав радник посольства.
28
Виразка — це бактерія. Вона у ваших легенях. Ви вдихнули її протягом останніх кількох днів
29
Якби вона потрапила до вашого шлунка чи шкіри, ми б ще зуміли вас врятувати. Але в легенях…
30
Не знаєте, де ви могли вдихнути бактерію? Питає поліція, їм це потрібно для того, щоб попередити інших людей, щоб ті теж не заразилися (
31
Будь ласка, пане Херрем, спробуйте пригадати. Цим ви можете врятувати життя багатьох людей (
33
Пані Карі Фарстад з Норвезького посольства. Ми приїхали одразу, як дізналися. Він…