— «Валентин», — відповіла Каррі.
— А ще?
— Він говорив нерозбірливо. Довге слово, друга половина якого звучала як «комод».
— Комод?
— Якось так.
Карі дивилася на ряди каучукових дерев, що ростуть уздовж автостради. Їй хотілося додому. Туди, де був її справжній дім.
Розділ 23
Харрі поспішав коридором Поліцейської академії, проминув картину Франса Відерберга.[37]
Вона стояла у дверях спортзалу, готова до бою, у спортивному костюмі, який облягав її фігуру. Склавши руки на грудях і спершись ліктем об одвірок, вона стежила за ним очима. Харрі хотів кивнути, але хтось гукнув «Сільє!», і вона сховалася в спортзалі.
Дійшовши до другого поверху, Харрі заглянув у кабінет Арнольда:
— Як пройшло заняття?
— Добре, але їм бракує твоїх жахливих, хоча й неактуальних уже прикладів з так званого реального життя, — сказав Арнольд, продовжуючи масажувати хвору ногу.
— У будь-якому випадку спасибі, що підмінив, — усміхнувся Харрі.
— Та нема за що. Що за важлива справа у тебе була?
— Потрібно було з'їздити до патологоанатомічного відділення. Черговий патологоанатом погодилася, щоб викопали труп Рудольфа Асаєва і провели повторний розтин. Я скористався твоєю статистикою про загиблих свідків.
— Радий, що виявився корисним. У тебе, до речі, знову гості.
— Чи не…
— Ні, це не фрекен Гравсенг і не твої колишні колеги. Я дозволив йому почекати у тебе в кабінеті. Думаю, ти його знаєш. Пригостив його кавою.
Харрі подивився в очі Арнольду, коротко кивнув і вийшов.
Чоловік, що сидів на стільці в кабінеті Харрі, не надто змінився. На тілі у нього з'явилося трохи більше плоті, обличчя стало одутлішим, а на скронях заблищала сивина. Але в нього був усе той самий хлоп'ячий чубок, який личив би підліткові-чепурунові, костюмчик ніби з чужого плеча і гострий пронизливий погляд, здатний прочитати сторінку документа за чотири секунди і в разі потреби процитувати її дослівно в залі суду. Іншими словами, Юхан Крон був знаковою постаттю з-поміж юристів: він як адвокат вигравав навіть ті справи, в яких йому доводилося змагатися з норвезьким законодавством.
— Харрі Холе, — сказав він дзвінким молодим голосом, підвівся і простягнув йому руку. — Давненько…
— Авжеж давненько… — відповів Харрі і потиснув йому руку, доторкнувшись титановим пальцем до його долоні. — У вас завжди погані новини, Кроне. Кава сподобалася?
Крон відповів на рукостискання. Міцно. Напевно, нові кілограми перейшли у м'язи.
— Кава у вас смачна, — усміхнувся він зі знанням справи. — А ось новини у мене, як завжди, погані.
— Он як?
— Зазвичай я не приходжу сам, але в даному разі мені хотілося поговорити з вами віч-на-віч, перш ніж ми, можливо, що-небудь напишемо на папері. Йдеться про Сільє Гравсенг, вашу ученицю.
— Мою ученицю, — уточнив Харрі.
— Хіба я помиляюся?
— Ні, не помиляєтеся. Просто у вас це прозвучало так, ніби вона вивчає саме мене.
— Я докладу всіх зусиль, щоб сформулювати свою думку якомога точніше, — сказав Крон і розтяг губи в посмішку. — Вона прийшла прямо до мене, замість того щоб піти в поліцію. Боячись, що вони стануть захищати своїх.
— Хто це «вони»?
— Поліція.
— Я не…
— Ви багато років пропрацювали в поліції, і, працюючи в Поліцейській академії, ви є частиною системи. Бачте, вона боялася, що поліція стане умовляти її не подавати заяви про зґвалтування. І що коли вона заперечуватиме, це зможе надалі пошкодити її кар’єрі в поліції.
— Про що ви говорите, Кроне?
— Я висловився недостатньо ясно? Ви зґвалтували Сільє Гравсенг тут, у цьому кабінеті, учора ввечері, незадовго до півночі.
Послідувала пауза, під час якої Крон уважно дивився на Харрі.
— Не те щоб я збирався використати це проти вас, Холе, але відсутність видимого подиву говорить сама за себе і підтверджує достовірність слів мого клієнта.
— А вам потрібні підтвердження?
Крон з’єднав кінчики пальців на руках:
— Сподіваюся, ви розумієте серйозність цієї справи, Холе. Якщо про зґвалтування буде подано заяву і справа отримає розголос, це змінить ваше життя.
Харрі спробував уявити його в адвокатській мантії. Процес. Жест вказівного пальця у бік Харрі з трибуни. Сільє, що стражденно витирає сльозу. Дурнуватий обурений вираз обличчя члена суддівської колегії. Вороже настроєна публіка. Невпинне шкрябання олівця судового художника.