— А ви таки справді гурман, Алексе, — з насолодою затягнувся димом Шелленберг. — Хороші цигарки. Хороші. Хоча й американські… І я вже подумую, чи варто…
— Варто, — з розумінням проказав Марко, — і я можу вам презентувати ще кілька пачок. Просто з Лондона. Вони у готелі. Якщо, звісно, не погордуєте.
— Ні… ні! Звісно, ні. Хто ж при здоровому глузді відмовиться від такого щастя? — проказав Шелленберг. — Але я мушу презентувати вам щось у відповідь. Ось такі цигарки, — продовжував він, вказавши на зображення орла і свастики на пачці «Імперіуму», — випускають спеціально для Вермахту, тому про погану якість взагалі не йдеться… Вони просто інші. Як і американці.
Марко у відповідь узяв цигарку, прикурив від запальнички із різьбленою монограмою, простягнутої йому Шелленбергом. Затягнувся димом. Так, якість тютюну справді була непогана.
— Гадаю, у журналістському клубі у Лондоні я теж буду змушений давати певні пояснення моїм колегам, — промовив Марко, — та у мене буде все простіше, пане Шелленберг. Гадаю, коли вони дізнаються, що то ваш презент, у мене їх одразу ж розберуть на сувеніри.
Товариськість, красномовство і доброзичливість Шелленберга тримали Шведів мозок у тонусі. Даремно Корнуелл, угледівши Вальтера на знімку у чорному есесівському мундирі від Х’юго Босса, назвав цю операцію «Полювання на чорного дика». Шелленберг аж ніяк не неповороткий дикий кабан! Він радше хитра лисиця, що з кожним знайде спільну мову.
— Як ви розумієте, — продовжував Шелленберг, — вечерю нам подадуть не раніше, ніж фюрер з’явиться у залі, а це відбудеться ще нескоро… То, може, по склянці бренді чи філіжанці кави? Тут вельми пристойний бренді, чудова кава, пані Макміллан! І непогані фісташкові тістечка… Заради Бога, ні про що не турбуйтеся, Алексе! Ви із вашою чарівною дружиною мої гості!
Швед розвів руками.
— Ми з Елізабет повністю у вашому розпорядженні. Але одне питання, Вальтере, — проказав він, — я не дуже розуміюся на тому, як усе має відбуватися, коли до зали зайде рейхсканцлер. Як нам із дружиною його вітати?
— Так, англійцям гукати «Хайль Гітлер» якось недоречно, — погодився Шелленберг. — Ви не член НСДАП… До того ж ви іноземний журналіст, Алексе, а журналісти мають бути нейтральні. Задля об’єктивності достатньо буде просто підвестися. І ще, друзі мої, — розвів він руками, — дозвольте мені оголосити ще про один чудовий сюрприз. З нами вечерятиме одна цілком несподівана гостя, та усе ж сподіваюся, пані Макміллан, ви будете у захваті від знайомства з нею. Я бачу у вас ту ж стриманість і елегантність в образі, тонке, воістину жіноче відчуття стилю… Я бачу багато спільного у вас із Габріель…
— Габріель? — перепитала Елізабет. — Шанель?
— Так, пані Макміллан. Вона моя добра подруга і я цим страшенно пишаюся! Нас представив торік у Парижі один мій знайомий — ви, Алексе, як журналіст мали 6 чути про нього. Відомий німецький аристократ, барон Гюнтер фон Дінклаге.
— Звісно, я чув про нього. Він був аташе при німецькому посольстві в Парижі.
— Саме так, — підтвердив Шелленберг, — і відтоді мадемуазель Шанель часто буває у Мюнхені. Приїздить, як зізнається сама, за натхненням. Каже, її надихає строгість ліній, аскетичність та монохромність, яку, за її словами, можна знайти тільки тут. Тож, запропонувавши вам зустріч, я подумав, чого 6 не поєднати усі ці чудові події: наше знайомство, вечерю в остерії «Баварія», візит фюрера і приїзд мадемуазель Шанель?
Шелленберг подав знак найближчому офіціанту і зробив гостю та собі замовлення — бренді, каву й тістечка з фісташковим кремом.
— Що вам замовити, пані Макміллан? — поцікавився він в Елізабет. — Тут є чудові коктейлі.
— Гадаю, трохи бренді мені не завадить… правда, любий? — проказала вона, усміхнувшись Маркові.
— Звичайно, люба, — погодився він. — Краще ковток хорошого бренді, ніж уся ця алкогольна мішанина!
— І мені бренді! — почулося за спиною у Лізи. — Багато бренді!
Голос був жіночий, дещо роздратований, з помітним акцентом, що видавав у його власниці француженку.
— Габі! Дорогенька! Бог із вами! — Шелленберг швидко підвівся і в одну секунду опинився біля дивної жінки у чорному, отороченому простим білим мереживом брючному костюмі.