Внаслідок досліду цілком з’ясовано, що ні про яку “теплову смерть” Всесвіту не може навіть бути мови. Як відомо, ця теорія прищеплювала песимістичний погляд на Всесвіт, пророкуючи його неминучий кінець, розглядаючи його як світ згасаючих зірок, зірок, що розгублюють своє тепло. Тепер же об’єктивно, в прямому експерименті, простежено шляхи міграції (переміщення) енергії, відкрито закони утворення речовини. Виявилось, що зірки пов’язані в своєму походженні з елементарними частинками, які народжуються. Цим самим дано початок поясненню як походження туманностей, так і появи газових хмар навколо відомих нам галактик. Значення здійсненої роботи невичерпне. За деякими даними стає очевидно, що надзвичайна стабільність, постійність випромінювання нашого Сонця викликана тим, що процеси, які ведуть до появи зірки, наявні і в наші дні, сонця не тільки згасають, вони також безперервно загоряються, поєднання цих процесів визначає долю зірок. Те, що джерелом енергії Сонця можуть бути не тільки термоядерні реакції, але й деякі, хай не до кінця з’ясовані процеси творення, пов’язані з глибокими властивостями вакууму, дає підставу робити припущення, що зірки типу Сонця набагато довговічніші, ніж досі гадали. Таким чином, теоретичні й експериментальні дослідження значно збільшують розрахункову тривалість життєдіяльності Сонця. Людство існуватиме за практично незмінних умов багато мільйонів і мільярдів років, що дає підставу бачити майбутнє значно оптимістичнішим, ніж намагається уявити його дехто з горе-вчених, які, за відомим висловлюванням Бекона, перетворюють неспроможність своєї науки у наклеп проти природи.
В наші дні штучне зоряне скупчення є дуже цінним джерелом відомостей про еволюцію зоряних світів. За час, який минув, ця галактика зробила не менше 900 обертів навколо свого центра, тобто являє собою утворення, що проіснувало принаймні в 60 разів довше, ніж наша Галактика Молочного Шляху.
За стародавньої епохи людина наділяла у своїх казках, переказах, міфах надприродною силою творення й руйнування своїх богів і героїв. Спільний розум народу проявлявся у цих фантастичних вигадках у всій своїй величі. Тепер же всі бачать, що не бог, а людина прямує до такої могутності, перед якою бліднуть найсміливіші вигадки. Збуваються передчуття кращих людей епохи Відродження, які діяльно підготовляли прийдешню могутність людства. На нові шляхи у пізнанні навколишнього світу виходить людство… І в цьому неминуща заслуга радянських учених. І хай зазвучать пророчі слова Ціолковського, вченого, який зробив так багато в галузі теоретичного обґрунтування міжпланетних перельотів: “Космос породив не зло й хибні міркування, а розум і щастя всього існуючого”!
До розуму й щастя прямує людство, і ім’я його — комунізм.
Це чудесне відкриття, воістину героїчне вторгнення у таємниці природи, не обійшлося без жертв. Природа ревниво оберігає свої таємниці, досі вимагаючи від учених та інженерно-технічних працівників певного риску. Проте у даному випадку небезпека виникла зовсім несподівано і, очевидно, пов’язана з такими фактами й властивостями природи, з якими людство ще досі не мало справи. Маючи на увазі тих з іноземних учених, які візьмуться досліджувати штучне зоряне скупчення, що є важливою моделлю галактики, яка розвивається, ми вповноважені заявити, що всякі спостереження є безпечними, окрім спроб опромінення штучного зоряного скупчення радіопроменями, модульованими дещо повільнішими сигналами геометрично правильної форми. Абсолютно неприпустиме користування імпульсом, форма якого наводиться нижче. Справа в тому, що імпульсом такої форми здійснювалось роз’єднання деталей супутника-прискорювача, в чому могла виникнути потреба з тих чи інших міркувань. Аварія, про яку йшлося вище, сталася саме в момент спроби припинити експеримент. Щоб уникнути непотрібних жертв, ми попереджаємо дослідників. І хай всілякі суперечності поступляться місцем перед величними завданнями науки, науки, яка прокладає нові шляхи у майбутнє…”