Пора серця. Листування

Інґеборґ

93 ^{403} Пауль Целан до Інґеборґ Бахман, Париж, 27.2.1958

27.2.1958

П о л ь   Е л ю а р^{404}

Nous avons fait la nuit [13]

Ми відзначили ніч, я держу твою руку,
я не сплю, я стискаю в обіймах тебе
з усіх своїх сил.
Я копаю глибокий рівчак, зариваю зорю твоїх сил
у цей камінь: тіла твого
доброту — тут
мало б закільчитись і зійти.
Я промовляю для себе твої
голоси, обидва, таємний і
той, який чутний для всіх.
Я сміюся, я бачу як ти
зустрічаєшся з гордою, коли вона жебракує, я бачу, як ти
божевільним виказуєш честь, як ідеш
до простих, непримітних — ти купаєшся.
Тихо
схиляю своє чоло до твого, нахиляю
в унісон із ніччю, відчуваю тепер
диво за нею: ти будеш для мене
незнано-чужою, ти схожа до себе, ти схожа
до всього коханого, ти
інша щомиті.

94 ^{405} Інґеборґ Бахман до Пауля Целана, Мюнхен, 4.3.1958

Паулю, я не поїхала до Берліна^{406}. Після Твого дзвінка я несподівано захворіла (грип, запалення середнього вуха) — та тепер, нарешті, уже трохи краще. Тут дуже поганий клімат.

Наприкінці цього тижня я знову зможу виходити на свіже повітря. А до Берліна поїду вже 19-го. Я хотіла нарешті Тобі сказати про це, але Ти не переживай!

Напиши кілька слів про себе. Усього лиш, чи все гаразд, чи Ти працюєш, мій любий.

Інґеборґ

Вівторок, 4-го березня 1958 р.

95 ^{407} Пауль Целан до Інґеборґ Бахман, Париж, 14.3.1958

ЯК СПРАВИ РАДІОП’ЄСА^{408} ТАКА ЧУДОВА ТАКА ПРАВДИВА Й ПРЕКРАСНА ТИ Ж ЗНАЄШ ЦЕ СЯЙНОГО І НАЙСЯЙНІШОГО ІНҐЕБОРҐ Я ДУМАЮ ПРО ТЕБЕ ЗАВЖДИ

ПАУЛЬ

96 ^{409} Інґеборґ Бахман до Пауля Целана, Мюнхен, після 23.3.1958 і 3.4.1958

Кінець березня

Паулю,

багато цей лист містити не буде. Я цілковито спустошена після Берліна^{410}, цілком виснажена біганиною по різних відомствах, бо в моєму паспорті бракує штемпеля^{411}, і я маю у квітні виїхати, «бути випровадженою з країни». Однак сьогодні «підключилося» радіо^{412}, і все, напевно, закінчиться добре. Ці вислови, і цей світ! Проте шок був настільки великим, що я не маю бажання залишатися тут надовго, та й посісти посаду^{413} на радіо я, мабуть, не погоджуся. Я не можу, я зрозуміла це цими днями, хоча ще не знаю, як тоді буде далі. Я не можу.

І до цього — насамперед — додається пригніченість з огляду на політичний розвиток у Німеччині^{414}.

3-го квітня: з документами має бути все добре.

На вісім днів я виїду^{415} звідси на Великодні свята, і тішуся з того, що побуду якийсь час на селі й на повітрі.

Мій любий, тепер навіть сонце сяє, і незабаром травень^{416}. Тож порадіймо з цього. Я часто собі повторюю, що я у Твоїх думках. Повторюй і Ти собі, що Ти також у моїх думках.

Інґеборґ

97 ^{417} Пауль Целаи до Інґеборґ Бахман, Париж, 6.6.1958

Париж, 6-го червня 1958 р.

Тривожні часи, Інґеборґ. Тривожні, жахливі часи. А як воно може бути інакше: все це ж уже тут було. Зробити те чи те? Ми намагаємося дати відповідь, наважуємося на те або те, відчуваємо лещата.

Цими днями я, попри все, багато працював^{418}, à fonds perdu[14]^{419}. Переклав вісімнадцять віршів Мандельштама^{420}, я надішлю їх Тобі найближчими днями. Закінчив також нову збірку віршів^{421}. Усе це — до якого фінішу?

Вір своєму серцю, Інґеборґ, нехай воно буде пильним, завжди і скрізь.

13

Nous avons fait Іа nuit (франц.) — дослівно: ми здійснили (звершили) ніч.

14

à fonds perdu (франц.) — безкорисливо, не вимагаючи винагороди.