— Авже-еж, — протягнув Ветінарі.
«Тепер він увімкнув свій “всепроникний погляд”, — подумав Мокр. — Але ж ми знаємо, як із цим боротися, еге ж? Просто пропустити крізь себе».
— Злотний, безумовно, прийме виклик, — сказав Ветінарі. — От тільки він людина... винахідлива.
На думку Мокра, це був аж надзвичайно обережний спосіб сказати «вбивця і виродок». Але і це він просто пропустив.
Його високість підвівся.
— Ну що ж, до завтрашнього вечора, — сказав він. — Звичайно ж, це відправлення стане певним невеличким шоу для газет?
— Насправді я нічого такого не планував, ваша високосте, — проказав Мокр.
— Та ясно, що не планували, — погодився правитель Ветінарі, обдарувавши Мокра тим, що тільки й можна би було назвати... поглядом.
Дуже подібний погляд Мокр незабаром отримав від Джима Стоякка, після чого той сказав:
— Ну що ж, ми можемо замовити слівце, попросити про послугу й дістати добрих коней на кожній поштовій станції, пане Губперук, але ж ви знаєте, ми їздимо тільки до Бумма. Там ви муситимете пересісти. Хоча «Ґенойський експрес» хороша фірма. Ми цих хлопців знаємо.
— Ви впевнені, що хочете винайняти весь диліжанс? — спитав Гаррі, чистячи поруч коня. — Дорого обійдеться, бо ж нам тоді доведеться споряджати ще один. Серед пасажирів це популярний маршрут.
— У диліжансі буде тільки пошта, — заявив Мокр. — І охорона.
— А, думаєте, буде напад? — сказав Гаррі, без помітних зусиль витискаючи рушника досуха.
— А ви як думаєте? — поцікавився Мокр.
Брати перезирнулися.
— Тоді я поведу, — сказав Джим. — Недарма ж мене звуть Ломом.
— До того ж я чув, у горах є розбійники, — сказав Мокр.
— Були, — виправив Джим. — Зараз їх мало.
— Тож однією проблемою менше, — втішився Мокр.
— Хтозна, — замислено промовив Джим. — Нам же невідомо, що їх звідти вижило.
Ніколи не забувай, що той же натовп, який аплодує твоїй коронації, аплодуватиме й твоїй страті. Люди полюбляють вистави.
Люди полюбляють шоу...
...і тому пошта вирушала до Ґеної, по долару за лист. Багато пошти.
Все пояснив Стенлі. Він пояснив усе кілька разів, бо до Мокра ніяк не доходило.
— Люди надсилають до Ґеної конверти з марками, вкладені в інші конверти, так, щоб перший конверт можна було відправити назад у другому, — таке пояснення нарешті засвітило в мізках Мокра іскорки розуміння.
— Вони хочуть отримати конверти назад? — спитав він. — Навіщо?
— Бо це вже будуть використані конверти, шефе.
— І це робить їх цінними?
— Щось таке, хоча я не зовсім розумію чому. Це щось таке, як та тема, про яку я вам уже розповідав, шефе. Тобто дехто ніби вважає, що марки не є повноцінними марками, поки не використані для того, для чого їх створено. Пам’ятаєте перший випуск однопенсових марок, які нам довелося нарізати ножицями? За конверт з такою маркою колекціонери дають два долари.
— У двісті разів дорожче за власне марку?
— Так і є, шефе, — підтвердив Стенлі, його очі палали. — Люди надсилають листи самі собі лише для того, щоб марка стала, гм, погашеною. Тобто марка стає використаною.
— Е... у мене в кишені є пара добряче вживаних носовичків, — сказав спантеличений Мокр. — Гадаєш, хто-небудь побажав би купити їх за ціною в двісті разів вищою за реальну?
— Нізащо, шефе! — заявив Стенлі.
— Чому тоді...
— Це багатьох цікавить, шефе. Я думаю, ми могли б випустити по цілій серії марок для великих гільдій. Їх схотіли б мати всі колекціонери. Що скажете?
— Дуже розумно, Стенлі, — схвалив Мокр. — Так і зробимо. Тільки марку для Гільдії швачок, напевне, довелося б продавати всередині коричневого конверта[60], еге ж? Ха-ха!
Тепер спантеличеним був Стенлі.
— Перепрошую, шефе?
Мокр закашлявся.
— О, нічого. Я, словом, бачу, ти швидко вчишся, Стенлі.
«Принаймні дечого», — додав Мокр подумки.
— Е... так, шефе. Е... не хотів би лізти, куди не просять, шефе...
— Ну ж бо, Стенлі, ну ж бо, — життєрадісно підбадьорив Мокр.
Стенлі витягнув з кишені маленьку паперову папку, відкрив її й благоговійно поклав перед Мокром.
— Мені з цим трохи допоміг пан Шпулькіс, — сказав він. — Але загалом я сам.
Це була марка. Вона була жовто-зелених кольорів. На малюнку — Мокр придивився — було капустяне поле з якимись будівлями на обрії.