А тим часом на Проксимі вимирали з голоду колонії.
— Ми точно не можемо відправляти кораблі у глибокий космос із звичайних злітних майданчиків? — запитав сенатор від Марса.
— Лише кораблі першого класу мають шанси долетіти до колоній, — втомлено відповів командер Джеймс Кармайкл. — Корабель першого класу вдесятеро більший за звичайний внутрішньосистемний корабель. Кораблю першого класу необхідні пускові шахти в кілька миль завглибшки. В кілька миль завширшки. Такий корабель неможливо підняти у повітря просто з галявини.
Запала тиша. Велика зала засідань Сенату була переповнена, забита вщерть представниками всіх дев’яти планет.
— Колонії на Проксимі не протримаються й двадцяти днів, — заявив доктор Бассет. — А це означає, що ми маємо відправити корабель не пізніше наступного тижня. Інакше, коли ми все-таки туди дістанемося, там не лишиться жодної живої душі.
— А коли завершиться будівництво нових шахт на Місяці?
— За чотири тижні, — відповів Кармайкл.
— А раніше ніяк?
— Ніяк.
— Отже, нам доведеться погодитися на умови Ганімеда, — обурено пирхнув голова Сенату. — Дев’ять планет проти одного жалюгідного супутника! Та як вони наважилися вимагати права голосу нарівні з представниками Сонячної системи!
— Ми могли б прорватися крізь їхнє кільце, — заявив Кармайкл, — проте вони, ні миті не вагаючись, знищать пускові комплекси.
— Якби ж то ми могли відіслати в колонії припаси без допомоги космічних пускових установок, — промовив сенатор від Плутона.
— Кораблям першого класу без них не обійтися.
— А інший корабель до Проксими не долетить?
— Жоден з нам відомих.
Підвівся сенатор від Сатурна:
— Командере, а які кораблі має у своєму розпорядженні Ганімед? Вони відрізняються від ваших, так?
— Так. Але більше нам про них нічого не відомо.
— Як вони злітають?
Кармайкл знизав плечима:
— Як і всі. Зі злітних майданчиків.
— А як ви вважаєте...
— Я не думаю, що вони придатні для подорожей у глибокий космос. Ми вже починаємо за соломинку хапатися. Ну немає таких кораблів, які були б достатньо великими, щоб впоратися з подорожжю у глибокий космос, і водночас не потребували б пускових шахтних комплексів. Змирімося з цим.
Обізвався голова Сенату:
— На розгляд Сенату вноситься пропозиція прийняти умови Ганімеда і покласти край війні. Почнемо голосування, чи є ще питання для обговорення?
Ніхто не натиснув на кнопку, не заблимав жодний вогник.
— Отже, почнімо. Меркурій. За що голосуватиме Перша планета?
— Меркурій голосує за прийняття умов ворога.
— Венера. За що голосує Венера?
— Венера голосує...
— Стривайте! — раптово підвівся командер Кармайкл. Голова Сенату підняв руку.
— У чому річ? Триває голосування!
Кармайкл пильно вдивлявся у смужку фольги, яку йому кинули через увесь зал. Смужку передали із штурманського крила.
— Не знаю, наскільки це важливо, проте, гадаю, перш ніж продовжувати голосування, Сенат має про це дізнатися.
— Про що саме дізнатися?
— Я отримав оперативну інформацію. В результаті раптового нападу марсіанського рейдера було захоплено дослідницьку станцію ганімедян на астероїді між Марсом та Юпітером. У їхнє розпорядження потрапила велика кількість обладнання гані в робочому стані, — Кармайкл оглянув зал, — включаючи корабель, найновіший корабель, який випробовували на станції.
Весь персонал знищено, проте трофейний корабель неушкоджений. Рейдер уже транспортує його сюди, щоб наші експерти могли його вивчити.
Залом прокотився гомін.
— Пропоную відкласти ухвалення остаточного рішення Сенату доти, доки не буде досліджено ганімедянський корабель, — сказав сенатор від Урану. — Це може нам щось та дати!
— Ганімедяни вкладають чимало зусиль у проектування кораблів, — зашепотів Кармайкл голові Сенату. — Їхні кораблі дуже дивні. Зовсім не такі, як наші. Можливо...
— Хто за цю пропозицію? — запитав голова Сенату. — Чекатимемо результатів дослідження корабля?
— Давайте зачекаємо! — залунали голоси. — Зачекаємо! Подивимось.
Кармайкл замислено потер підборіддя.
— Варто спробувати. Але якщо нічого путнього з цього не вийде — доведеться капітулювати. — Він то згортав смужку фольги, то розгортав. — У будь-якому разі, необхідно на нього поглянути. Корабель гані. Цікаво...
Обличчя доктора Ерла Бассета почервоніло від збудження.
— Дайте пройти, — протиснувся він крізь шеренгу військовиків у одностроях. — Будь ласка, дайте пройти.
Двоє вифранчених лейтенантів відступили з дороги, і він нарешті побачив трофейний ганімедянський корабель — велетенську кулю зі сталі та рексеноїду.
— Лише погляньте на нього, — прошепотів майор Сіллер. — Зовсім не схожий на наші кораблі. Як він літає?
— У нього немає реактивних двигунів, — відповів командер Кармайкл. — Лише гальмівні для посадки. Але що змушує його літати — загадка.
Здіймаючись над людьми, немов велетенська бульбашка, ганімедянська куля розташувалась в центрі терранської експериментальної лабораторії. Цей дивовижний корабель вилискував металевим сяйвом, мерехтів, випромінюючи холодне світло.
— Він справляє якесь химерне враження, — промовив генерал Гроувз, і раптом у нього перехопило подих. — А чи не можна припустити, що... що це може бути корабель з гравітаційним двигуном? До нас доходили чутки, нібито гані експериментують з гравітацією.
— Ви про що?
— Корабель з гравітаційним двигуном має досягати пункту призначення миттєво. Швидкість гравітації необмежена. Тобто її неможливо виміряти. Якщо ця куля...
— Нісенітниці, — сказав Кармайкл. — Ейнштейн довів, що гравітація — це не сила, а викривлення, викривлення простору.
— Але ж чому не можна побудувати корабель, використовуючи...
— Шановні! — в оточенні охорони до лабораторії швидко зайшов голова Сенату. — Це і є той корабель? Ця куля?
Офіцери квапливо розступилися, голова Сенату обережно підійшов до велетенської блискучої кулі й торкнувся її поверхні.
— Він у робочому стані, — повідомив Сіллер. — Наші спеціалісти вже перекладають написи на панелі керування.
— Отже, ми маємо ганімедянський корабель. Це нам якось допоможе?
— Поки що важко сказати, — відповів Кармайкл.
— А ось і наші розумники, — зауважив Гроувз.
Люк кулі відчинився, і звідти обережно вийшли двоє чоловіків у білих лабораторних халатах із семантизатором в руках.
— Як успіхи? — запитав голова Сенату.
— Ми переклали всі написи. Тепер терранська команда зможе керувати кораблем. Ми підписали кожну кнопку.
— Перш ніж підіймати корабель, необхідно вивчити його двигуни, — мовив доктор Бассет. — Що нам про них відомо? Ми ж не знаємо, ні за яким принципом вони працюють, ні яке паливо їм потрібне.
— Скільки необхідно часу для такого дослідження? — запитав голова Сенату.
— Щонайменше кілька днів, — відповів Кармайкл.
— Чому так довго?
— Хто знає, що з’ясується у ході дослідження. Ми можемо натрапити на кардинально новий тип двигуна і пального.
А для завершення аналізу може взагалі знадобитися кілька тижнів.
Голова Сенату замислився.
— Сер, — почав Кармайкл. — Я вважаю, ми мусимо ризикнути і зробити тестовий запуск. Добровольці знайдуться.
— Пробний запуск можна зробити хоч зараз, — сказав Гроувз. — Але на вивчення двигуна все одно можуть знадобитися тижні.
— Ви справді думаєте, що набереться повний екіпаж добровольців?
Кармайкл потер руки.
— За це не турбуйтеся. Чотирьох знайдемо. Точніше, трьох, бо четвертим буду я.
— Двох, — промовив генерал Гроувз.
— Як щодо мене? — з надією запитав майор Сіллер.
Уперед нервово проштовхнувся доктор Бассет.
— А добровольців з цивільних набираєте? Мені цікаво до нестями.
Голова Сенату посміхнувся: