Заплачу троха дєнєг, шоб не було цунамі
Прикуплю собі острів посередині моря
Мені він на фіг треба, а люди хай говорять
Приспів.
А вчора з пацанами каталися в трамваї
Тепер в нас нова тема — ми хлопці-екстремали
Ми всі діла рішаєм, лиш тільки ше одне є
Попробувати хочем — ну як то бути геєм
Ми є хлопці, хлопці-олігархи
Ми є хлопці, хлопці-олігархи
Приспів.
Хлопці-олігархи…
Вибач
Вибач
Як зможеш колись, то вибач
Так легко зламати крила
Мене ніби шось накрило
А ти як літак розбилась
На тисячі сліз розлилась
Залишилось тільки тіло
Бо жити так надоїло Вибач…
Приспів:
Вибач на кухні розбите вікно
Вибач години, довші за роки
Вибач на ліжку розлите вино
Вибач мене, якшо зможеш, хоч трохи
Вибач…
Двері
так боляче гупають двері
Шо тріскають навіть стіни
Ми тріскаєм разом з ними
Побитими і сумними
І плачемо під дверима
Ти — тут, а я — там за ними
Бо жити так надоїло
Вибач…
Приспів (3).
Алло!
Абонент не може прийняти твій дзвінок
Він десь поза межами твоєї любові
Шкода, що не можна нажати на курок
Мобільний не стріляє, а тільки говорить
Приспів:
Алло! Алло!
Як дуло до виска трубку притиснув
І граєш з оператором в руску рулетку
Появиться чи нє той довбаний сигнал
Чи прийдеться в аптеці просити таблетку
Приспів (2).
I love you, Barselona
Ніколи не спитаю твій телефон
І так не стане грошей подзвонити тобі
По Інтернету квіти я тобі не передам
Для тої справи я є, знаєш, трохи затупий
Приспів:
Але я люблю тебе
А ти того не знаєш і в Іспанії живеш
Але я тебе люблю
Хоч ти по-українськи абсолютно не гребеш
Ніколи не заскочу до тебе на чайок
А буду в себе вдома пити той дурний чефір
Ніколи не спитаю чи маєш завтра час
Вийти покурити вечером надвір
Приспів.
Іспанські теплі хвилі колише океан
А ти стоїш на пляжі по коліна у воді
Не дуже ображайся якщо підійде хтось
І скаже українською: «Він передав тобі…»
Приспів.
Загублені діти
Як обірване листя
Як поламані вітром квіти
Бродять недобрим світом
Некохані загублені діти
Просто їх не хотіли
Ніби мама і ніби тато
Просто їх загубили
І не хоче їх підібрати Ніхто, ніхто
Приспів:
Мама, знайди мене, я тут!
Мама, ще трохи — я помру!
Мама; знайди мене, я тут!
Мама, ще трохи — я помру!
Як нічиї собаки
Лишні люди у нашій схемі
Плід дурної любові
Кінець фільму — закрита тема
З розіп’ятим сердечком
Носить їх по землі бідою
Люди, бійтеся Бога!
Розберіться самі з собою!
Приспів (2).
Інфляція. Дурдом
Давно продалася остання картина
Художник плаче, бо пропив свій мольберт
Його коханка відсудила будинок
Бабки, бабки, бабки пожирають людей
Приспів:
Ми нашу пісню написали за гроші
Хтось на години продає свою любов
В когось дешевше, а хтось бере дорожче
Яка різниця, інфляція, дурдом
Ми з вами стали всі товаром на базарі
І рекламуєм і активно продаєм
Хто — своє тіло, а хто грає на баяні
А хто і душу за копійку зажене
Приспів (2).
Трохи почекаєм — може доживем
Добрі і щасливі всі колись будем
Винайдем таблетки, щоби не вмирать
І будемо хором радісно співать
Приспів.
Моя еволюція 2009
Кинули
По-моєму, чувак, нас кинули…
В мене є країна, я її любив
За волошки-очі, люди-кораблі
Я з нею разом півжиття прожив
Притулившись тілом до теплої землі
На-на-на, най-на-на, на-на-на…
А тепер тут страшно, я розлюбив її
Злі сірі очі, іржаві кораблі
Ми так хотіли, щоб був колись тут рай
Але зрозуміли, що…
Приспів (2):
Нас просто кинули
Як лохів розвели за спинами
Діла свої зробили, злили нас
Мене з тобою — разом в унітаз
Злили нас…
Нас таких багато, не тільки я один
Посідаєм в поїзд і втікнем хто куди
Хай шукає щастя інший хто-небудь
Посеред ворон, які тебе клюють…
Приспів.
Пусти мене
За вікном плакав нудний дощ,
Всім розказував про свою біду,
Налий, налий, налий,
Налий нам двом,
Давайте вип’єм за тих,
Кого нема з нами зараз тут.
Боже, чи добре їм там?
Чи посміхались вони,
Коли до себе Ти їх брав?
Пусти мене
Хоч краєчком ока подивитись на них,
Пусти мене,
Я скажу два слова — ті, що не встиг.
Пусти мене…
Пусти мене…
Пусти!
Відповів мені мудрий Бог
Вічним небом і золотом зірок:
— Ти не спіши, слухай, тільки не спіши,
Піднятися до мене встигнеш ти завжди.
Поки ти ще серед людей —
Навчися цінувати кожен новий день,
Навчи людей любити цей світ,
Та не тільки себе,
Навчи людей радіти завжди,
Коли сонце встає.
Навчи мене! Навчи мене!
Навчи!
Велике щастя — зустрічати новий день! (4)
Дура-цензура
Сидить за грубими мурами,
Де руки, стіни прокурені,
Де вікна з дохлими мухами,
Мозги старі, вже пробухані.
Сидить і нігті свої гризе,
Кому сьогодні не повезе?
Приспів (2):
Прищавим ротом, руками з потом
Грає бандура, дура-цензура.
На сміх ідіотам прищавим ротом
Грає бандура, дура-цензура.
Сидить — і штани протираються,
На стіл компромати збираються,
В корзину папери кидаються,
Всі екрани перекриваються.
Сидить і до всіх гнило шкіриться,
Як ми тут живем, аж не віриться.
Приспів (2).
Тепла зима
Недобрі хмари закрили нам небо
Недобрі люди гребуть все під себе
А нам з тобою сумно до болю
Ми б’ємося, як мухи зі стіною
Це біда,
Такого вже ніде нема
Вони бавляться нами, як ляльками
Б’ють нас між собою головами
Придумують нам нові закони
Для нас це завал, а для них приколи
Слухай, брат,
Тут вже давно є щось не так
Приспів:
Яка різниця хто є хто?
Яка тут мова все одно
Дайте пожити спокійно
Нас вже дістало ваше зло
Ми всі однакові давно
Вам зрозуміти не дано
Що схід і захід заодно
Дайте пожити спокійно
Спокійно…
Не знати, що від вас чекати
Щоранку страшно прокидатись
По радіо тільки погані новини
Повторюють кожні півгодини
Тепла зима,
В тій країні навіть снігу нема
Приспів (2).
Випускний
В спортзалі тихо — не бігають діти,
На стінах шаріки і на столах квіти,
І не насварять за помаду вчителі,
Сьогодні можна, сьогодні — випускний!
Приспів:
Останній раз одягнеш форму і поплачеш,
Останній вальс танцює зі сльозами строгий завуч,
Тільки раз в каптьорці ти покуриш з фізруком
І перший раз до ранку не повернешся додому…
Ти по-дорослому сьогодні виглядаєш,
Закінчив школу, але дечого не знаєш.
Вдивись уважно в обличчя цих людей,
Бо будеш бачити багато з них в цей день.
Приспів.
Останній раз… Останній вальс… (2)
Ранкове сонце не спішиться підійматись,
Комусь вставати, а комусь лягати спати,
А ти гуляєш з друзями по місту,
Прийшов твій час прощатися з дитинством.
Приспів.
Останній раз… Останній вальс… (2)
Вазелін
Ми — діти покоління з панельних будинків,
І наші нічні клуби — це автобусні зупинки,
Зранку п’єм ром-колу, після обіду — пиво,
Інакше ми не вмієм, нас просто не навчили.
Ми всі тут, як матрьошки, платтячка в горошки,
Халяву «абажаєм», бо жерти шо не маєм,
А на біг-бордах наглі морди
Б’ються в груди дорогих піджаків.
Приспів (2):
Ми любим цю країну без вазеліну! (3)
Вже вісімнадцять років любим цю країну!
Нічого нам не світить, пора вже зрозуміти,
Рятуйте свої діти, бо за рульом бандити.