Напевно, щоб було знов чарівно,
Має бути часом Сумно, коли нема…
Холодно, коли зима…
Напевно, щоб було знов чарівно,
Має бути сумно…
Люди ходять по своїх маршрутах,
Зустрічаються то там, то тут.
Рідше, частіше, як на світлофорах,
Часом кивають, а часом говорять,
Часом дороги їх паралельні.
Вечір, ніч, ранок і день,
Люди до себе, як сніг, прилипають,
Сліди розійшлися — і люди скучають…
Приспів.
Люди є різні, їх так багато,
А по слідах ти не можеш впізнати.
За ким ти підеш і як воно буде?
Далеко зайдеш чи скоро забудеш?
Сліди є маленькі і є глибокі,
На декілька днів і на тисячі років.
Хочеться так наступати на землю,
Ніколи не мріючи, щоби їх стерли…
Приспів.
Сумно…
Холодно…
Напевно…
Сумно… Сумно…
Холодно…
Напевно, щоб було знов чарівно,
Має бути сумно!..
Мам
Я завжди мріяв написати пісню про маму,
Але різні поети всі слова вже сказали.
І я не хотів повторити когось із них.
Я біля свої мами буду завжди маленьким,
І як тільки покличе, прибіжу скоренько,
Тому я їй і написав ці слова як міг.
Приспів:
Мам,
Ти мене вибач, шо я став дорослий
І вже минула сорок третя осінь,
Як я побачив перший раз свій дім.
Мам,
А можна я до тебе завтра приїду
І ми на кухні не одну годину
Собі на різні теми «посидим»?
Я, може, трохи пізно став її розуміти
І не часто дарував на день народження квіти.
І були часи, коли я тижнями їй не дзвонив.
І кожен раз, коли вона мене обіймає
І разом із татком все про внучку питає —
Я з радості плачу, що маю живих батьків.
Приспів.
Я дуже дякую тобі за то, шо я вмію,
І дякую тобі за то, шо я розумів
Ті речі, яких не пояснюють навіть в книжках.
Хай буде біля тебе завжди ангел-хранитель
І я десь тут поряд буду також бродити,
Шоб не міряти наше життя в телефонних дзвінках.
Приспів.
Ніби в раю
Холодне світло телеекрану
Кидає на стіни холодні тіні,
А я чекаю на твою програму,
Бо як інакше тебе зустрінеш?..
В чужі проблеми постійно вникаєш
Перед очима неживих телекамер,
І спорим, зовсім нічого не знаєш,
Що ти є в центрі моєї уваги.
Приспів:
Так, як тоді, небо для двох —
Тільки з тобою я чувся, як Бог!
Так, як тоді, місьє Коршавель,
Ніби продовження Емануель.
Так, як тоді, ніби в раю,
Три прості слова: «Тебе я люблю!»
Так, як тоді, ніби в раю!
Я розглядаю тебе на екрані,
Як дивну планету у телескоп,
І, як астроном, спосіб шукаю
Попасти крізь терни до далеких зірок.
Я знаю напам’ять всі твої рухи
І кожен раз собі уявляю,
Коли вже візьму тебе я за руку —
І ти відразу собі нагадаєш.
Приспів (2).
Радіо любов
Якщо я тебе не напрягаю,
Я тобі не чужий…
Якщо я твій запах
Завжди пам’ятаю,
То, значить, він мій…
Якщо ти зі мною
За тисячу років
Залишилась така сама,
Давай, як завжди,
Після дороги
Нап’ємся за нас вина!..
Приспів:
І включим радіо Любов,
Постав нам нашу пісню,
Ді-джей.
В ефірі радіо Любов,
Ми проведемо в небі
Цей день…
Я люблю, коли ти
Береш мою руку,
Це значить — я твій,
Я люблю, коли
З моїх жартів смієшся,
Значить, я — не тупий.
Давай замотаємся в одіяла
І підем на холодний балкон,
Щоб сусіди також не спали,
Ми їм створим цей «О-о-о…»
Приспів (2).
Тримай її за руку
Машина їде скоро, дорогу рве,
В кабіні від мотора вібрація,
Ремінь до крісла притиснув тебе —
Така сама і в неї ситуація.
Можна нажати тормоз, можна — газ,
Можна звернути в поле, можна — в ліс,
І не працює твоя ідентифікація,
Ти вже у схемі, ти туда заліз.
Приспів:
Тримай її за руку — це любов!.. (4)
Бензину хватить — повний бак залив,
Тебе чекає більше, ніж любов,
Вона не знає, де почнеться все,
Очі шукають в темноті сигнал.
Магнітофон грає щось старе,
Людей у залі майже повний зал,
Зелене світло значить то саме,
Маленький ангел теж тобі сказав:
Приспів (2):
Тримай її за руку — це любов!..
Тримай її…
Тримай її за руку — це любов!..
Тримай її…
А під Новий рік
На очах росою сльози,
Знову ти сама зустрінеш цей
Новий рік,
І замерзли на морозі
Кольорові мрії твої…
Снігом замітає двері,
Може, хтось до тебе прийшов —
Впусти його,
Запроси ще й до вечері,
Поділися своїм теплом.
Приспів:
А під Новий рік
Люди зустрічаються.
А під Новий рік
Мрії всі збуваються.
А під Новий рік
Твій дім не закривається:
Може, прийде той,
Кого ти сподіваєшся.
На вікні узори дивні —
Це твоя подружка-зима Малює їх,
Пробує розвеселити,
Сипле з неба на людей сніг.
Прибери свою ялинку,
Ангели чекають на знак —
І прилетять
Просто до твого будинку,
Піснями тебе звеселять.
Приспів.
Ти його чекай,
Він до тебе прийде,
Бо так само на душі його,
Він тебе по світі він шукає… (весь куплет — 2)
А під Новий рік… (2)
Приспів.
Добряк 2013
Добряк
Він ціле життя усміхався
Широко до всіх навкруги.
Позичав їм останні гроші,
А сам не просив взайми.
А вони садили дерева зла
На бідній його голові.
І з часом горбилася спина
Під вагою дрімучих садів.
Приспів:
Ти у цьому світі — випадковий чувак,
Ти втікай, добряк, заховайся, добряк!
Заржавілим людям не поможеш ніяк,
розумій, добряк: пізно вже — ніяк!
В його домі не було дверей,
І заходили всі, хто хотів.
Пригощав він усім, чим мав,
Відмовляти він не вмів.
А вони підливали дерева зла
З корінням в його голові.
І ще більше горбилася спина,
Шукаючи відповіді.
Приспів (2).
Він дивився очима дитини,
Як гасне навколо цей світ.
Він хотів, шоби це зупинилось,
Та, крім нього, ніхто не хотів…
Приспів (2).
Руїна
Французи мають Бонапарта, сир, вино і Париж,
Висока мода тебе тягне — ти їхню мову вчиш.
І хочеш бути подібним на спокійних парижан,
Читати з кавою газету і гризти круасан.
Поляки мають Варшаву, біґус, журик і флячки,
Марія Кюрі також, до речі, полячка.
До них на лижі заїжджаєш, мову їхню знаєш,
На думці себе ловиш, що їх поважаєш.
Приспів:
А моя країна — суцільна руїна,
І гордо ходить в кєпках і спортивних штанах.
А моя країна — суцільна руїна,
Як можна не любити свою землю аж так?..
В американців є і статус, і Статуя Свободи,
Лас-Веґас, Ніагара, Нью-Йорк, Голлівуд.
І уживається спокійно там ще купа народу,
А в нас хоч і один, то не вміщається тут.
Ісландія далека має двісті вулканів,
Рейк’явік, пару гейзерів і вічні льоди.
І кожен з вулиці, якшо захоче, просто на каву
В офіс президента може сміло зайти.
Приспів.
Моя країна має Київ, Волинь і Карпати,
Донбас і Чорне море, Одесу і Львів.
І в ній живуть на повну ногу лиш одні депутати,
Всі інші грають ролі у кіно про лохів.
Стиснувши зуби, всі стоять і пропускають кортежі,
За місяць заробляють тільки фляжку вина.
Найбільша радість українця — дотягнути до завтра,
Ми всі давно в окопах, хоча це не війна.
Приспів (2).
Don’t worry
Ти пишеш смс з метрополітену
Про то, що не прийдеш більше до мене.
Майже в усіх словах ти робиш помилки,
Сльози по клавішах, в коридорі — бутилки.
Приспів (2):
Don’t worry. I’m so sorry…
He слухай то, шо люди говорять.
Don’t worry, don’t, don’t worry,
I’m sorry… I’m sorry…
Я слухаю панк-рок, а ти — Ваню Дорна,
Може, тому разом є нам некомфортно.
Твій меседж — то завжди ті самі три слова,
І поміняти їх ти не готова.
Приспів (2).