Якби вибухли котли, загинули б і судно і люди.
Треба було негайно встановити новий люк, але ця проста операція була неймовірно складна в момент, коли на палубі «Харькова» хвилі витанцьовували шалений канкан і ладні були змити з неї людей, що працювали тут.
Старший помічник капітана Акінітов призначив на цю роботу чотирьох палубників: боцмана Гречка, матросів – Добижу, Гараніна, Федосюка, І поки працювати ці четверо, він стояв коло бот-дека, спостерігав за рухом хвиль, рахував їхню кількість, Коли насувався дев'ятий вал – найсильніша хвиля – він подавав людям сигнал кидати роботу й втікати в безпечне місце.
Але не так то просто втекти й сховатися, працюючи по пояс у воді. Був момент, – сильна хвиля підхопила Гречка і Добижу, що не встигли втекти, Хвиля потягла їх до борта – ще одна мить і викинула б у море, та руки й ноги міцно вхопилися за металеві бильця, що зустрілися на, путі.
1 все-таки новий люк поставили, запобігли загрози вибуху. Але брижа збільшувалася, Поштовхи об ґрунт ставали сильніші. Збило вентилятор, частину обшивки мостика, зламало навісний місток з лівого борта.
На третій день в бортах появились випини.
Вода заливала два трюми, попадала в машину. Довелось погасити останній котел. Нахил судна сягав десяти градусів на лівий борт.
На другий ранок збільшились випини бортів, в надводній частині пароплава появились розриви. Пароплав розбивало на дві частини.
Почало випирати верх покришки люків першого трюма. В ньому був горох, що набряк від води, яка попадала в трюм. Горох розпирав не лише покришку, а й корпус «Харькова».
Заходились вивантажувати горох із трюма. По судну пролунав сильний тріск. З обох бортів почала розламуватись палуба пароплава,
Оточені розбурханим морем люди п'ять діб, удень і вночі чули цей тріск, бачили як розпадається на дві частини палуба.
За кілька днів руїнницької роботи стихії «Харьков» розколовся на дві частини.
В одній закордонній газеті повідомлялось про те, що в районі миса Кара-Бурну розколовшись надвоє гине радянське судно. При тому зазначалось, що Кара-Бурну – пропаще місце, І судна, що зазнали там аварії, як правило, гинуть.
Вночі навколо розколотого судна лютував шторм, що доходив одинадцяти балів.
У штормах і бурі минув тиждень.
До берегів Босфора наближались епронівці[2], які мали завдання врятувати «Харьков». Вони прийшли на «Чорноморці» на чолі з інженером Вагнером і начальником водолазної групи Правдиним,
Днів за два до їхнього приїзду шторм ущух і до «Харькова» підійшов «Восток», та два теплоходи, На їх перекинуто було з розбитого судна чималу частину вантажів. Цілком розвантажити «Харьков» не пощастило через шторм, що знову розходився.
Епронівці енергійно розгорнули рятувальні роботи, але кожного разу стихія змушувала їх припинити. Спочатку гадали скріпити обидві частини «Харькова» і зняти його з мілини разом. Сталося інакше: нордвест розхвилював море, переломи збільшились, про кріплення не доводилося й думати.
Під гуркіт бурі технічна нарада вирішила поділити судно на дві частини, точніше – розірвати всі зв'язки що ще з’єднували корму і ніс.
27 вибухів, що їх зробили епронівці, докінчили роботу стихії.
«Чорноморець» і «Адалет» взяли на буксир один кормову частину «Харькова», другий – носову, дали певний хід і через кілька хвилин Босфор побачив дві половини, що недавно складали потужний океанський вантажний пароплав.
Вдале зняття з мілини корми, приставлення цієї найціннішої частини судна (тут машинний відділ) до найближчого турецького порту, де поставили перегородку на повздовжний розріз – давало надію на успіх всієї операції, що відбувалася при безперервному штормі і вітрах.
Якби епронівці зазирнули в англійські газети (пізніше в Туреччині їм показували їх), вони прочитали б про те, «що лише росіяне можуть братися за таку дурну пробу, як рятувати в таку пору року коло Кара-Бурну явно загибле судно». Щеб пак! Випади така аварія з англійським пароплавом, власники зробили б все можливе, щоб не рятувати, а одержати премію.
Поки 12 чол. із славного загону червонопрапорного ЕПРОН'у цілу добу працювали над зняттям з мілини носової частими судна, криголам «Торос» одводив у Севастополь корму «Харькова».
Протоки і море були свідками небувалого видовища: їхніми водами йшла в далеку путь лише одна частина океанського пароплава.
Погода сприяла переходу корми. Незабаром її приставлено в СРСР. В Туреччині залишився лише ніс «Харкова».
2
ЕПРОН (російською) – Экспедиция подводных работ особого назначения. Українською відповідно ЕПРОП – Експедиція підводних робіт особливого призначення.