Укипіло - їв москаль,
Баба помагала,
Москаль ранець натягав,
Баба доїдала.
Москаль ранець натягнув
Та й пішов, псявіра,
Баба ж сидить та хвалить,
Що добра сокира.
СВІЧКА
Купив свічку раз купець,
Подає другому
Та й говорить з-за плечей:
«Сергею святому».
А наш собі не дочув -
Подає другому
Та й говорить з-за плечей?
«Андрею святому».
Пішла свічка по руках,
А той поглядає.
Ото староста вперед
3 нею наступає.
До Андрея просто йде,
А той не звинеться:
Поміж люди наперед
Собакою рветься!
«Да какому,- закричав,-
Лєпіш дуралєю?
Нє ентому, гаварят!
Гаварят, Сергею!»
19 июня
СКАЧИ, МИКАЛАЙ! [27]
Видить москаль коня в полі.
Красти замишляє,
3-за пазухи Миколая
Свого витягає.
Давай йому примовляти:
«Микола-утеха!
Да памаги украсть лошадь -
Верхом будешь ехать».
Помолився, повзе полем,
Де шкапа стояла...
Але якось збіглись люди,
Москаля нагнали.
Тогді москаль Миколая
На шнурочок в’яже,
Волоче його іззаду
Та й до нього каже:
«Насил тебя, как добраво.
Теперь - черт с табою!
Не памог мне верхом ехать -
Так скачи за мною!»
20 июня
ВАРВАРА
Аж приходить наш мужик,
Шапку поправляє.
«Чи є у вас Миколай?» -
Маляра питає.
«Нету, братец,- каже той,-
Тольки зараз буде».
Та Варвару живо зняв
Та й до халабуди.
І кісткою раз мазнув -
I чаша закрилась,
Мазнув iщe кілька раз -
I митра вродилась.
Мазнув ще раз - i обруч
Обвів наокола
І бігцем до мужика:
«Вот тебе Микола».
Але мужик coбi став,
Під боки узявся,
Як поглянув на лице -
Так i засміявся.
«Що Микола, то Микола!
Правдива Микола!..
Щоби тoбi волосок!..
Вся борода гола!»
«Нешто хочешь барады?
И барада буде!»
I з Варварою мерщій
Знов до халабуди.
Bn6irae, кругом глип -
Мужика й нi пари!
А тут баба, як на злість,
Питає Варвари.
Прокляв маляр мужика
I бабу, до лиха;
Ставить образ на стілець
Та й промовив стиха:
«Не требуй он барады,
Энтакая харя! -
И еще бы была раз
С Миколы Варвара».
CZY TYM KONIEM
Сидить москаль на стільці,
Аж куриться, бреше,
А ляхва кругом стоїть,
Тілько вогню креше.
«Вот,- прибріхує москаль,-
Раз была потеха:
В адни сутки пятьсот вёрст
Я верхом проехал...»
«Ale to nie moze być!» -
Якийсь обізвався.-
«Как не может?.. Нешто лгу? -
Москаль обізвався.-
Да знаете ль, что в Москве
Адин мне не верил,
Так за это я ему
Рожу перемерил».
Toгдi ляшок позадгузь:
«А powiedz ranie, panie,
Czy tym koniem jechal pan,
Ze stoje na stani?»
«Этим самым!» А ляшок:
«Niech ze pan przebacze,
Bo ten kon nie to piecć set,
A tysiac przeskacze!»
ЧИ ТИМ КОНЕМ
Сидить москаль на стільці,
Аж куриться, бреше,
А ляхва кругом стоїть,
Тілько вогню креше.
«От,- прибріхує москаль,-
Раз була пoтixa:
В одні сутки п’ятсот верст
Я верхом проїхав».
«Та куди вам п’ятсот верст?» -
Ляшок обізвався.
«Так не вірите, чи що? -
Москаль запитався.-
Та знаете, що в Mocквi
Один не пoвipив,
Так я йому кулаком
Морду перемірив?..»
Тогді ляшок позадгузь.
«Скажіть,- каже,- пане,
Чи тим конем їхав пан,
Що стоїть на стані?»
«Этим самым!» А ляшок:
«Так було й казати,
Бо тим можна не п’ятсот -
Тисячу ввігнати».
ЗАПОРОЖЦІ У СЕНАТІ
Раз московські сенатори
Змовились мовчати,
Щоби нашим запорожцям
Відвіту не дати.
Ото входять запорожцу
Москалів вітають;
A тi сидять бовванами,
Не відповідають.
Запорожці ідуть ближче,
Стали коло стола.
A тi сидять, як сиділи,
Жаден aнi слова.
Тогди старий запорожець
До своїх озвався:
«Чи не в пустку, мої діти,
Я з вами забрався?»
вернуться
27
- Микола (Миколай) - за євангельською легендою, один із 12 anoстолів. Перекази приписують йому багато чудес, за які його й прозвано чудовним, чудотворцем, угодником. Християнська (греко-католицька і православна) церква відзначає дні пам’яті цього святого 22 (9) травня (літній Миколай) - в день перенесення мощів святого Миколи до міста Барі в Італії - і 19 (6) грудня (зимовий Миколай) - у день його смерті.