Читать онлайн "Приказки" - Руданський Степан Васильевич - RuLit

Выбрать главу

То, бувало, приведуть... «А хто ти?» - питає. «А ксьондз!» - каже; то й козак Плату забирає.

I такого ж тих ксьондзів За тиждень прибуло, Що i в Римі стілько ix, Майбути, не було!

СМЕРТЬ КОЗАКА

Край Варшави два стовпи, На стовпах дилина, Під стовпами молодий Козак з Чигирина.

I найстаршії пани Смерть йому читають. Прочитали - i кати Мотуз натягають.

Але козак подививсь На ляхву превражу, Каже: «Стійте-но, пани, Я щось вам іскажу!»

Ослабили мотузок, Ляхи поступили, А козак i каже їм: «А то, пани милі,

Ви високо не кажіть Мене підіймати, Буде лучче вам мене В спину цілувати!»

KURACJA OD OCZU [34]

Десь там у кляшторі За часу їдного Сповідав законник Ляшка молодого.

Ляшок признається, Що звів раз дівчину. Законник питае: «А kiedy z to, synu?» [35]

Той йому i каже: «Raz,- каже,- w gaiku Przy szumie strumika, Przy pieniu slowika...

Przy swiecie ksiazyca...» [36] А той, бідний, слухав, Далі ухватився Руками за вуха.

«Nie mow,- каже,- nie mow, Nie mow, ja cig proszе, Bo ty uzyl, serce, Diabelskich roskoszy!»

«To mnie, moj ksiеzuniu, Doktor perswadowal, Zebym tak siе sobie Od oczu kurowal!» [37]

А законник бідний Тілько облизався... Далі: «Nie wierz, serce, Nie wierz,- обізвався.-

Bo gdyby to pomoc Byla od tej kury, I ja bym juz widzial Dawno przez te mury!» [38]

PRZYWITANIE [39]

Захтіли брацішки Біскупа вітати Та й кажуть їдному Привіт написати.

Але той, cipoмa, Хоч бери на муки, I пюра не вміє Узяти у руки.

I ходить, сумує, Не вип’е, не ляже, Аж їден брацішок Раз до нього й каже:

«Чого так сумуєш? Не журися, брате! Як приїде біскуп - Meнi давай знати!»

Приїжджає біскуп, Брацішок до того; А той, як на збитки, Не писав нічого.

«Zmiiuj siе, moj bracie! Bo ciе pan Bog skarze!» [40] А той тілько чарку. «Wszystko bеdzie! - каже.-

Ту staniesz do mowy, Ja siаdе w zaciszku, Co ja bеdе mowic, I ty mow, braciszku!» [41]

Стає той до мови, А той заховався. Коли чує - шелеп В костьолі піднявся.

Та й питає того: «А juz,- каже,- przyszedl?» [42] А той до біскупа: «А juz,- каже,- przyszedl?»

Той, бідняка, з серцем, I жалем, i сміхом: «Cicho!», [43] - йому каже, А той собі: «Cicho!»

Той тогді озвався: «Jaki ze ty duren!» [44] А той до бiскупа: «Jaki ze ty duren!»

RZEPA [45]

Їден іде мазур По ciм боці piчки. Другий, глухий, мазур - По тім боцi piчки.

Сей того питає: «Jak siе masz, moj mily?» [46] А той йому каже: «Do rzepy chodzitem!» [47]

Сей знову питає: «Jak tarn zona, dzieci?» [48] Той своє провадить: «Swinia zjadla, przeci!» [49]

Сей йому i каже: «Pocaluj psa w galy!» [50] А той йому каже: «I ja to myslalem!» [51]

25 июня

KULBACZKA [52]

Надибає дівку ксьондз Під вечірню пору. Бере її у мішок, Несе до кляштору.

Але прелат зупинив. «Со to,- каже,- bracie?» [53] «А kulbaczka,- каже той,- Szanowny prelacie!»

«А pojechac mozna, mnie?» «А czemu z nie mozna?» «Nies ze do mnie, bracie moj, Nies, duszo pobozna» [54]

25 июня

ДИВНИЙ БИК

Бачить мужик у жидка Невеличкого бичка Під шклом в образочку, А цікавий був мужик. «Що то,- каже,- в вас за бик Висить на кілочку?»

«А то,- каже,- вip не вip, А на світі є ciм гip Без зими i літа. Там трава висока є, I там бик такий жиє Від початку світа.

I той бик собі за день Всю траву таку упень На гopi спасає. А вночі - то божа piч - Вся трава йому за ніч Знову виростає».