Рейвен схопила пасмо волосся і заходилася крутити.
– Послухай, Рейвен, відкрий свою свідомість і слухай. Твій батько часто вводив тебе в транс словами. Тепер послухай мої слова. Спи. Покинь темряву і увійди у світло Аллаха. Засинай. Спи. Ти бачиш золотаві дюни, що їх намели бурі в пустелі, бачиш, як вихор крутить хмари піску, перетворюючи його у фігури дервішів, що кружляють.
Тіло Рейвен напружилося, щелепи стиснулися.
– Рейвен чи Нікі, не знаю, яка з вас мене зараз слухає, не опирайся. Ти намагаєшся не заплющувати очей, та вони все одно заплющуються, самі собою, усе більше і більше. Ось повіки стулилися повністю.
З пози було видно, що дівчина не розслабилася. Втім, це ненадовго. Якщо постгіпнотичний блок не можна зламати, вона його обійде. Істеричні пацієнти дуже легко піддаються навіюванню, тому вона зосередиться на Нікі.
– Спи, Нікі. Я знаю, що ти боїшся висоти, тому ти обійдеш довкола мінарету і приймеш іслам.
Дівчина закашлялася.
– …як це робиться?..
– Скажи про себе: я бажаю добровільно перейти в лоно ісламу.
Губи Нікі заворушилися.
– …сказала…
Цей фокус дівчина вже проробляла.
– Покажи руки, Нікі.
Дівчина підняла розкриті долоні.
– Добре, тепер повтори знову: я добровільно бажаю перейти в лоно ісламу.
Очі Нікі заплющилися.
– …ну, повторила, що далі?..
– Тепер скажи арабською: «Аш-хаду ан ля ілаха ілль Аллах». Це перекладається як: «Засвідчую, що немає Бога, крім Аллаха».
– …нехай. аш-хаду ан ля ілаха ілль аллах…
– Чудово. А тепер скажи: «Ва аш-хаду анна Мухаммед – ар-расул уллах», що означає: «Я також засвідчую, що Мухаммед, мир йому і благословення, – його пророк».
– …ва аш-хаду анна мухаммед – ар-расул уллах…
– Вітаю тебе з прийняттям ісламу.
– …хух. дякую…
– І останнє.
– …я так і знала, що тут якась заковика…
– Іди до ванної і помийся вся, з голови аж до п’ят, щоб змити з себе колишнє життя. Потім одягнешся. Водій уже чекає. На ранкову молитву поїдемо до мечеті.
Дослухаючись до плюскоту води, Фатіма засунула за пояс під піджаком ятаган[36]. Якщо загіпнотизована Нікі не відкриє їй пророцтва Тедеску, немає сенсу далі тримати її в заручниках. Надто небезпечно залишати дівчину живою.
Дорогою до мечеті Фатіма не промовила ні слова. На алею перед ними лягла довга тінь. Новонавернена підвела очі на шпиль мінарету і одразу ж затулила їх долонею. Усе ще Нікі. Це добрий знак.
Після ранкової молитви Фатіма взяла дівчину за руку.
– Мінарет оздоблено дуже гарною білою і блакитною мозаїчною плиткою. Ходімо, поглянемо.
– …тільки знизу…
– Звісно. Я ж знаю, що ти боїшся висоти.
Вона потягла дівчину до вузьких гвинтових сходів.
Рука Нікі вчепилася в її руку.
– …дуже вузько…
– Ми обоє худенькі, помістимося. Ходімо.
– …ти здуріла. я туди не піду…
– Ти робитимеш, що я накажу.
– …дідька лисого…
Фатіма вийняла з-за пояса під піджаком ятаган і приставила Нікі до горла.
– У такому разі на тебе і Рейвен чекає довге падіння в геєну вогняну, значно раніше, ніж ви обоє розраховували.
Вільною рукою Фатіма схопила дівчину за довгі біляві кучері і поволокла гвинтовими сходами вгору. Крики Нікі луною розносилися по порожньому мінарету. Вона випхала її через люк і змусила вибратися на парапет. Фатіма розтиснула пальці, і вітер звіяв біляве волосся просто в обличчя дівчині.
– Ти – Нікі, правильно?
Дівчина кивнула.
– Повтори мені рядки, які Рейвен цитувала містерові Тедеску.
– …щоб ти здохла…
Фатіма потягла дівчину до краю парапету.
– Дивись, як тут високо. Спершу ти постраждаєш від падіння, а потім Рейвен постраждає від вогню.
Фатіма тримала міцно, хоч Нікі й пручалася, намагаючись відвернутися.
– То як, будеш слухатися?
Нікі кивнула.
– Слухай уважно. До того як ти отримала ім’я Нікі, Рейвен знала тебе тільки як сестричку. Ти була з нею, коли Рейвен цитувала загадки у вигляді пророцтв, які вона запам’ятала. Але коли ваш батько її гіпнотизував, у вас знову відбулося розщеплення. Ти, Нікі, під гіпнозом не була, і постгіпнотична команда «забути все» на тебе не поширюється.
– …так і є, але не зовсім…
– Поясни.
– …я чула тільки другу строфу, «що», а першу і третю, «де» і «як», – ні…
– А чому ти не чула першої і третьої?
– …бо мене відволікло рипіння твоїх туфель за ширмою…
– Тож ти знаєш тільки другу строфу, а всі відомі лише Рейвен.
– …саме так…
– А ти можеш проникнути у підсвідомість Рейвен і відшукати перший і останній катрени?
Кілька секунд мовчання. Тоді нарешті:
– …сподіваюся. там, цей, непробивна цегляна стіна…