Зміна розмірності проведена успішно. «Софон I» готовий до прийому команд.
> «Софон I», ти нас бачиш?
Так. Я бачу центр управління зсередини, так само, як і внутрішні органи кожного з присутніх, і навіть молекулярний склад їхніх клітин.
— Що він говорить? — здивувався правитель.
— Софон спостерігає тривимірний простір із шестивимірного; це все одно, що ми розглядаємо плоске двомірне зображення на картині. Природно, що він бачить нас наскрізь.
> «Софон I», увійди до центру управління.
— Він може проходити крізь стіни і ґрунт? — здивувався правитель.
— Це не зовсім відповідає поняттю «крізь». Радше він проникає із вищого виміру. Йому не важко проникнути у будь-який замкнутий простір нашого світу. Тут знову можна провести аналогію з нами, які існують у тривимірному просторі, і двовимірною площиною. Ми можемо легко увійти в будь-яке коло, намальоване на площині, вступаючи в нього зверху. Але жодна двомірна істота на такій площині не може повторити подібне, не порушуючи меж кола.
Ледве радник з науки закінчив своє пояснення, дзеркальна сфера з'явилася нізвідки посередині центру управління, левітуючи в просторі. Правитель наблизився до сфери і подивився на своє спотворене зображення на дзеркальній поверхні «Софона».
— Це насправді протон? — вражено запитав він.
— Правителю, це проекція шестивимірного протона у тривимірному просторі.
Правитель простягнув руку і, побачивши, що радник з науки не виказує заперечень, м'яко торкнувся поверхні протона. Легкий дотик відштовхнув «Софон» на значну відстань.
— Він здається гладеньким. Незважаючи на те що «Софон» наділений лише масою протона, я відчув певний опір своєму руху, — правитель був спантеличений.
— Це через тиск повітря на поверхню сфери.
— А ми можемо збільшити його розмірність до одинадцяти і зменшити його розміри до звичайного протона?
Ледве правитель вимовив це, радник з науки різко крикнув «Софону» голосом, сповненим страху:
— Увага! Це не команда!
«Софон I» розуміє.
— Правителю, якщо ми зараз збільшимо розмірність до одинадцяти, ми втратимо його назавжди. Коли «Со-фон» зменшиться до розміру звичайної елементарної частинки, внутрішні датчики і порти введення/виводу стануть меншими за довжину будь-якої електромагнітної хвилі. Наслідком цього буде неможливість контактувати з макросвітом і неможливість приймати наші команди.
— Але наша кінцева мета полягає в тому, щоб знову зменшити його розміри до значень елементарних частинок.
— Так, але ми повинні дочекатися створення «Со-фона ІІ», «Софона III» і «Софона IV». Кілька софонів будуть у змозі створити систему, здатну контактувати з макросвітом за допомогою квантових ефектів. Наприклад, припустімо, що ядро складається з двох протонів. Вони взаємодіятимуть між собою і дотримуватимуться певних квантових правил відносно один одного. Нехай ним буде протилежно направлений один до одного спін[85] з обертанням протонів, протилежно спрямованих один одному. Якщо такі два протони витягти із ядра, то незалежно від того, як далеко рознести їх один від одного в просторі, зв'язок між ними збережеться. Навіть більше, якщо змінити спін одного з них, то спін іншого теж зміниться. І якщо обидва таких протони перетворити на софони, то вони створять на основі цього ефекту систему зв'язаних і взаємодіючих частинок, а якщо додати ще кілька софонів — отримаємо систему великої кількості сплутаних частинок. Утворення може бути збільшено до необхідних розмірів. У такий спосіб ми забезпечимо можливість прийому електромагнітних хвиль будь-якої частоти для контактування з макросвітом. Звичайно, реальні квантові ефекти, необхідні для створення такого утворення софонів, дуже складні. Моє пояснення — надзвичайно спрощена метафора.
Розгортання інших трьох протонів у двох вимірах виявилася успішною з першої спроби. Створення кожного софо-на так само забрало лише половину часу, витраченого на створення «Софона І». Після закінчення процесу синтезу «Софона ІІ», «Софона III» і «Софона IV» формування квантового взаємоіндуктивного утвору також відбулося успішно.
Правитель і всі радники знову зібралися в тіні величезного Маятника «Трисоляриса». Над ними витали чотири софони, згорнуті до шостого виміру. На їхній металевій дзеркальній поверхні відбивалося сонце, що сходить. Це надавало їм схожості з гігантськими тривимірними очима, які виникли в космосі під час минулих невдалих експериментів.
> Софонна формаціє, довести значення вимірів до одинадцяти.
85
Прим. перекл. Спін — власний обертальний момент імпульсу елементарних частинок, що має квантову природу і не пов'язаний із переміщенням частинки як цілого.