— Зупиніться! Вам що, нема чим зайнятися? Де ваше почуття відповідальності? Якщо в цивілізації немає майбутнього, що вам із тієї слави переможця дуелі?
Але обидва фехтувальники пропустили його слова повз вуха, сконцентрувавшись на поєдинку. Раптом той, що був вищий на зріст, скрикнув від болю, і його клинок впав із брязкотом на землю. Він повернувся і, схопившись за поранену руку, побіг геть. Другий пробіг за ним кілька кроків, плюнув йому вслід і зупинився.
— Негідник! — крикнув він і нагнувся, щоб підняти із землі свою перуку. Розігнувшись, побачив Ван Мяо. Показавши рукою в напрямку втікача, промовив: — Він наважився заявляти, що винайшов математичний аналіз, — потім, надівши перуку і приклавши руку до серця, розкланявся з усією повагою: — Ісаак Ньютон, до ваших послуг.
— Тоді той, хто втік, мабуть, Лейбніц[56]? — запитав Ван Мяо.
— Так! Підла людина! Насправді, мене не сильно турбують його претензії на мою славу творця математичного аналізу. Відкриття трьох законів механіки робить мене першим після Бога. Від руху планет до поділу клітини — усе підпорядковується цим трьом великим законам. Тепер з наявністю такого потужного інструменту, як математичний аналіз, розрахувати рух трьох Сонць — лише питання часу.
— Усе не так просто, — сказав чоловік, який намагався зупинити дуель. — Ви підраховували кількість обчислень, що буде потрібно для цього? Я бачив порядки диференціальних рівнянь, які ви писали, і не думаю, що можливе аналітичне розв'язання задачі тільки чисельне. І все ж, обсяг необхідних обчислень такий, що навіть коли ми посадимо всіх математиків у світі працювати без перерви, то вони все одно не впораються до кінця світу. І якщо ми найближчим часом не зуміємо розрахувати і спрогнозувати рух світил, то кінець світу настане навіть раніше, ніж ми того очікуємо, — і він схилився перед
*
Ван Мяо у поклоні, однак набагато сучаснішому: — Фон Нейман[57].
— Але ж чи не заради того, щоб мати можливість розв'язати всі ці рівняння, ви затягнули нас так далеко на Схід? — запитав Ньютон. Потім він повернувся до Ван Мяо: — Норберт Вінер[58] і той покидьок, що втік, також були з нами. Близько Мадагаскару на нас напали пірати, і Вінер залишився битися з ними наодинці, щоб дати нам можливість врятуватися. Він загинув як герой.
— А навіщо вам знадобилося приїжджати на Схід для побудови комп'ютера? — здивовано запитав Ван Мяо у фон Неймана.
Фон Нейман і Ньютон дивилися один на одного з подивом:
— Комп'ютер? Обчислювальна машина?! Така річ існує?
— Ви не знаєте про існування комп'ютера? Тоді що ви мали на увазі під проведенням величезної кількості обчислень?
Фон Нейман дивився на Ван Мяо широко розплющеними від здивування очима, ніби запитання не мало жодного сенсу.
— Використовуючи людей, зрозуміло. Як іще у цьому світі можна проводити обчислення по-іншому?
— Але ви щойно сказали, що навіть залучення всіх математиків світу буде недостатнім для цього.
— Однак ми не використовуватимемо працю математиків, замість цього залучимо звичайнісіньких людей. Але нам потрібно не менше тридцяти мільйонів! Ми робитимемо математичні розрахунки з використанням тактики людських ешелонованих побудов.
— Звичайні люди? Тридцять мільйонів? — Ван Мяо був вкрай здивований. — Але, якщо я не помиляюся, у цю епоху 90 відсотків людей були неписьменними. І ви хочете знайти тридцять мільйонів людей, які знаються на математичному аналізі?
— Ви чули жарт про призовників із Сичуані[59]? — фон Нейман взяв товсту сигару, відкусив кінчик, і розкурив її. — Деякі із цих призовників, оскільки не мали ніякої освіти, під час заняття стройовою підготовкою плутали ліву ногу з правою. І один із інструкторів знайшов вихід із цієї ситуації: він наказав усім солдатам взути на ліву ногу солом'яні сандалі, а на праву — з тканини. І коли вони почали марширували строєм, він кричав їм (тут фон Нейман перейшов на сичуанський акцент): — сіно-ганчірка, сіно-ганчірка... Саме такі солдати потрібні і нам. Крім того факту, звичайно, що їх необхідно 30 мільйонів.
Почувши цей сучасний жарт, Ван Мяо зрозумів, що перед ним не частина програми, а жива людина і, найімовірніше, китаєць.
— Важко навіть уявити настільки велику армію, — Ван Мяо похитав головою.
— Саме тому ми і прибули на аудієнцію до Цінь Ши Хуан-ді, Першого імператора, — Ньютон показав на піраміду.
— Хіба він усе ще при владі? — Ван Мяо озирнувся навколо. Він побачив, що солдати, які охороняють вхід у піраміду, справді одягнені в прості шкіряні обладунки й озброєні алебардами, характерними для епохи династії Цінь. Мішанина історичних стилів і епох у «Трьох тілах» його більше не приголомшувала.
56
Прим. перекл. Готфрід Вільгельм Лейбніц (21 червня (1 липня) 1646 року — 14 листопада 1716 року) — саксонський логік, філософ, математик, механік, винахідник, історик. Незалежно від Ісаака Ньютона створив математичний аналіз.
57
Прим. автора й перекл. Джон фон Нейман (англ. John von Neumann; при народженні Янош Лайош Нейман, угор. Neumann János Lajos, 28 грудня 1903 року, Будапешт — 8 лютого 1957 року, Вашингтон) — угорсько-американський математик єврейського походження, який зробив важливий внесок у квантову фізику, квантову логіку, функціональний аналіз, теорію множин, інформатику, економіку та інші галузі науки. Із його ім'ям пов'язують архітектуру більшості сучасних комп'ютерів (так звана архітектура фон Неймана), застосування теорії операторів до квантової механіки (алгебра фон Неймана), також він відомий як учасник Мангеттенського проекту і як творець теорії ігор і концепції клітинних автоматів.
58
Прим. автора й перекл. Норберт Вінер (англ. Norbert Wiener, 26 листопада 1894 року, Колумбія, штат Міссурі, США — 18 березня 1964 року, Стокгольм, Швеція) — американський вчений, видатний математик і філософ, основоположник кібернетики і теорії штучного інтелекту.
59
Прим. перекл. Сичуань ( 四川 , Sìchuān) — провінція на півдні центральної частини Китаю. Столиця і найбільше місто — Ченду. Частина провінції міститься у передгір'ї і на високогір'ї.