Якщо особа до засудження або в період судимості вчиняє кілька злочинів, одні з яких є умисними, а інші – необережними, то рецидив можуть становити лише умисні злочини, тобто вчинення цією самою особою ще й необережних злочинів не заперечує за інших необхідних умов наявності у неї рецидиву злочинів.
Види рецидиву злочинів можуть класифікуватися залежно від різних критеріїв, зокрема:
1) за характером вчинюваних особою злочинів виділяють:
а) загальний рецидив – що утворюється різнорідними злочинами. Наприклад, особа, яка має судимість за крадіжку (ч. 1 ст. 185 КК України), вчиняє умисне легке тілесне ушкодження (ч. 1 ст. 125 КК України);
б) спеціальний рецидив – що утворюється тотожними чи однорідними злочинами. Наприклад, особа, яка має судимість за крадіжку (ч. 1 ст. 185 КК України), у період строку судимості вчиняє нову крадіжку або грабіж (ч. 2 ст. 185 або ч. 2 ст. 186 КК України).
За інших рівних умов більш небезпечним вважається спеціальний рецидив злочинів, оскільки він свідчить про певну злочинну кваліфікацію, професіоналізацію особи, цілеспрямованість її дій;
2) за кількістю судимостей:
а) простий (одноразовий) рецидив – це рецидив, за якого новий умисний злочин вчиняється особою, яка має одну судимість за раніше вчинений умисний злочин. Наприклад, особа, яка має судимість за раніше вчинену крадіжку (ч. 1 ст. 185 КК України), вчиняє умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК України);
б) складний (багаторазовий) рецидив – це вчинення нового умисного злочину особою, яка має дві чи більше судимості за раніше вчинені умисні злочини. Наприклад, те саме умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК України) вчиняє особа, яка має судимість за крадіжку (ч. 1 ст. 185 КК України) та грабіж (ч. 2 ст. 185 КК України).
За інших рівних умов більш суспільно небезпечним вважається складний (багаторазовий) рецидив;
3) за ступенем суспільної небезпечності особи:
а) пенітенціарний рецидив – новий умисний злочин вчиняється особою, яка за раніше вчинений умисний злочин відбуває або відбула покарання у виді позбавлення волі;
б) безпенітенціарний рецидив – новий умисний злочин вчиняється особою, яка за раніше вчинений злочин відбуває або відбула покарання менш суворе, ніж позбавлення волі.
За інших рівних умов більш суспільно небезпечним вважається пенітенціарний рецидив. Наприклад, умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК України) вчинене особою, яка за раніше вчинену крадіжку (ч. 1 ст. 185 КК України) відбуває або відбула покарання у виді позбавлення волі. Цей рецидив визнається більш суспільно небезпечним порівняно з тим, за якого таке саме умисне вбивство вчинила б особа, яка за раніше вчинену крадіжку відбуває або вже відбула покарання у виді виправних робіт, обмеження волі чи інший ще більш м’який вид покарання.
Кваліфікація рецидиву злочинів залежить від того, яким він є – загальним чи спеціальним. Загальний рецидив злочинів, тобто рецидив, який становлять різнорідні умисні злочини, не тягне за собою жодних особливостей у кваліфікації нового умисного злочину; тобто наявність рецидиву на кваліфікації скоєного не позначається. Наприклад, якщо особа, яка має судимість за раніше вчинений розбій (ст. 187 КК України), протягом строку судимості вчинить зґвалтування, то за відсутності інших кваліфікуючих ознак останній злочин кваліфікуватиметься за ч. 1 ст. 152 КК України.
Якщо ж рецидив є спеціальним, тобто особа вчиняє новий умисний злочин, який є тотожним чи однорідним з тим, за який вона має судимість, то кваліфікація вчиненого залежить ще й від того, чи передбачається в статті Особливої частини КК України як кваліфікуюча ознака вчинення певного злочину повторність або рецидив злочинів. Наприклад, якщо особу було засуджено за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дітей і до зняття або погашення судимості за цей злочин вона знову вчинила таке саме діяння, останній злочин підлягає кваліфікації за ч. 2 ст. 164 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею. Оскільки спеціальний рецидив за своїми ознаками збігається з повторністю злочинів, що пов’язана із засудженням особи за раніше вчинений злочин, то для його кваліфікації може використовуватися і така кваліфікуюча ознака, передбачена у багатьох статтях Особливої частини КК України, як вчинення певного злочину повторно. Наприклад, якщо особа, яка має судимість за крадіжку, вчинить грабіж, то останній злочин, який становить рецидив, кваліфікуватиметься за ч. 2 ст. 186 КК України як грабіж, вчинений повторно. Якщо ж у діянні особи є спеціальний рецидив і при цьому в статті Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за знову вчинений злочин, відсутня кваліфікуюча ознака «вчинення злочину повторно» чи «вчинення злочину особою, раніше судимою», то новий злочин кваліфікується за загальними правилами, без відображення у формулі кваліфікації того, що має місце рецидив.