Набагато пізніше, бігаючи з новопештськими бандами, я натрапив на незаконну копію оригіналу, начитаного в мікрофон самою Квеллою за кілька днів до останнього наступу на Міллспорт. У смертельно втомленому голосі я почув кожну сльозу, котру шкільна версія намагалася з нас вичавити своїм низькоштибним пафосом, але під ними лежало дещо глибше й потужніше. Там, у поспіхом надутому булькобуді десь на зовнішніх островах архіпелагу, оточена солдатами, які в наступні кілька днів мали зазнати поруч із нею справжньої смерті або й гіршого, Квеллкриста Сокольнича не відмовлялася від ціни. Вона вгризалася в неї хворими зубами, впивалася у власну шкіру, щоб не забути. Щоб ніхто інший теж не забув. Щоб не було гімняних балад та гімнів про славну революцію, чим би вона не закінчилася.
— А розкажи мені про «Протокол Кволґрист», — мовив я згодом. — Про зброю, яку ти продала якудзі.
Вона сіпнулася. Не глянула на мене.
— Ти й про це знаєш?
— Видобув із Плекса. Але він не надто чітко розуміє подробиці. Ти активувала щось таке, що вбиває Гарланову родину, так?
Якийсь час вона вдивлялася у воду.
— Ти багато чого приймаєш за належне, — повільно промовила. — Якщо вважаєш, що тобі можна про це розповісти.
— Чому? Його можна скасувати?
Вона завмерла.
— Не думаю, — мені довелося напружуватися, аби розібрати на вітрі її слова. — Я дала їм підставу думати, що код для скасування існує, аби вони лишали мене живою, намагаючись його видобути. Але я не думаю, що це можна зупинити.
— То що воно таке?
Вона таки глянула на мене, і її голос затвердів.
— Це генетична зброя, — чітко промовила вона. — Під час Виселення в Чорних бригадах були кадри з добровольців, які пішли на модифікацію ДНК, щоб перенести її у собі. Ненависть до крові родини Гарланів на генетичному рівні, які запускають феромони. То була найпередовіша технологія з дослідницьких лабораторій Драви. Ніхто не знав напевне, чи вона працюватиме, але Чорні бригади хотіли завдати удару з могили, на випадок, якби ми провалилися у Міллспорті. Щось таке, що поверталося б покоління за поколінням і переслідувало б Гарланітів. Добровольці, ті, що вижили, мали передати їх своїм дітям, а ті діти передали б їх далі.
— Дуже гарно.
— То була війна, Ковачу. Гадаєш, що Перші родини не навчають нащадків премудростей панівного класу? Гадаєш, що відповідні переваги й презумпція вищості не переносяться з одного покоління в інше?
— Можливо. Але не на генетичному рівні.
— А ти знаєш це достеменно? Ти знаєш, що діється у банках клонів Перших родин? Якими технологіями вони заволоділи і вживили собі? Як приготувалися для увіковічення олігархії?
Я подумав про Марі Адо й про все, що вона відкинула на шляху до пляжу Вчира. Ця жінка мені ніколи надто не подобалася, але вона заслуговувала на кращий за цей класовий аналіз.
— А давай-но ти мені просто розкажеш, як ця драна штука працює, — сухо сказав я.
Жінка в чохлі Ошіми знизала плечима.
— Та я ж наче сказала. Будь-який носій модифікованих генів має вживлений інстинктивний потяг до жорстокості проти членів родини Гарланів. Це як генетичний страх перед зміями, який спостерігають у мавп, як вбудована реакція пляшкоспинів на тінь крил на воді. Цю жагу вмикає феромонна аура, що супроводжує кров Гарланів. Після того залишається тільки питання часу й особистих відмінностей — у деяких випадках носій зреагує тут і зараз, обернеться берсерком і піде вбивати тим, що матиме під рукою. Інші типи особистостей можуть почекати й спланувати все ретельніше. Дехто може навіть опиратися потягу, але це як секс, як еволюційна перевага. Біологія врешті-решт все одно переможе.
— Генетично закодоване заколотництво, — я кивнув. На мене зійшов безрадісний спокій. — Ну, гадаю, що це природне продовження принципу квеллкриста. Розлетися на всі боки, заховайся й повернись на ціле життя пізніше. А якщо не спрацює, то завербуй своїх правнуків, щоб вони стали до твоєї битви через кілька поколінь. Яка відданість справі. Чого ж Чорні бригади цим так і не скористалися?
— Не знаю, — вона насупилася і смикнула лацкан куртки, яку їй позичила Трес. — Мало хто з нас мав коди доступу. І знадобилося б кілька поколінь, аби щось таке стало варто запускати. Можливо, ніхто з тих, кому це було відомо, довго не прожив. З того, що розповіли твої друзі, більшість кадрів з Бригад вполювали й стратили після того, як я… Як усе скінчилося. Може, нікого не залишилося.