Выбрать главу
Сон: недосипання та апное уві сні

Доктор Вільям Демент, голова Клініки розладів сну при Стенфордському університеті, практично сам створив сферу медицини сну. Завдяки доктору Дементу тепер ми знаємо, наскільки важливий добрий сон для ефективної роботи.[152] Коли ви погано спите, ваш мозок не може добре працювати — і ви, ймовірно, відчуєте на собі типові наслідки поганого сну: низька толерантність до фрустрації, неспроможність зосередитися, брак сил, роздратованість і — прокрастинація. «Депривація сну безпосередньо впливає на виконавчі функції, адже префронтальний кортекс допомагає регулювати сон, активність і увагу. Як з’ясувалося, молодим людям, яким замало сну, складно братися за завдання й доводити їх до кінця, особливо якщо ці завдання здаються трудомісткими або “нудними”. Їм також важко даються складні завдання, що потребують планування й наполегливості в досягненні цілей, а надто коли ці цілі абстрактні, а винагорода — віддалена».[153]

Хоча ви можете працювати в нічному режимі та безболісно просидіти за роботою одну, дві чи три ночі, особливо у молодому віці, — тепер ми знаємо, що, коли ви спите замало, ваше «недосипання» накопичується.[154] Коли ваше тіло позбавлене сну, ви не можете бути на піку своєї форми — і ваша схильність до прокрастинації зростатиме. Тож, якщо ви отримуєте замало сну, спробуйте трішки подрімати (менше п’ятнадцяти хвилин; якщо дрімати довше, можна перейти до стадії глибшого сну, і ви прокинетеся розбитим), і намагайтеся лягати раніше (так, ми знаємо, що ви не можете лягти раніше, коли не встигаєте і вам доводиться працювати всю ніч; тому ми рекомендуємо починати швидше!). Якщо ви спите вдосталь, та все одно прокидаєтеся стомленим, зверніться до лікаря. У вас може бути депресія чи інший медичний розлад. У вас може бути серйозне захворювання, небезпечне для життя, під назвою апное уві сні — порушення сну, що позбавляє вас кисню та змушує вас почуватися знесилено.[155]

Інші медичні розлади

До прокрастинації можуть докладатися також інші медичні проблеми. Наприклад, деякі захворювання щитовидної залози можуть спричиняти знесилення і втому, що не дає змоги взятися до роботи чи вжити заходів, а анемія може спричиняти депресію.[156] Є припущення, що деякі випадки письменницького блоку, себто творчої кризи, коли автор втрачає здатність творити, можуть бути пов’язані із захворюваннями скроневої або лобової часток мозку.[157] Важливо пройти ретельне медичне обстеження, щоб упевнитися, що вашу прокрастинацію не спричиняють якісь глибинні біологічні проблеми. А якщо ви роками відкладали обстеження, радимо вам записатися до свого лікаря — або ж знайти лікаря, якщо у вас його немає.

Думка наостанок

Хай якою буде ваша боротьба з прокрастинацією, те, чим ви переймаєтеся, завжди має біологічну складову. У процесі зволікання ваш мозок десь відчуває небезпеку, а прокрастинація — це реакція і захист. Можливо, ваш мозок має певні проблеми, які змушують вас відкладати справи на потім, наприклад виконавчу дисфункцію або СДУ. Може, ваша прокрастинація відображає замкненість вашого мозку, як буває при депресії. Хоч якою є ваша ситуація, сподіваємося, що глибше розуміння мозкових процесів допоможе вам ставитися до свого мозку і тіла з турботою та повагою. У другій частині ми подаємо кілька пропозицій про те, як саме це робити.

9. Як ви стали прокрастинатором

Ви прийшли у світ прямо з простору матки вашої матері з унікальним кодом ДНК, вашим конкретним мозком і вродженим темпераментом. Ви народились у конкретній сім’ї у конкретний час. Поєднання того, як ви прийшли у світ (природа), і того, як ваша сім’я реагувала на вас (піклування), ініціювали низку складних взаємодій, які спричинилися до того, якою людиною і яким прокрастинатором ви є сьогодні. Деякі взаємозв’язки «батьки — діти» складаються легко, деякі — ні. Коли ці стосунки не є легкими, дитина може врешті почати відчувати себе якоюсь неправильною, позбавленою права претендувати на власні інтереси та цілі, торуючи шлях до прокрастинації.

вернуться

152

Dement, W, & Vaughn, C. (2000). The promise of sleep. New York: Bantam Dell.

вернуться

153

Dahl, R. E. (1999). In K. L. Wahlstrom (Ed.), Adolescent sleep needs and school starting times (pp. 29–34). Bloomington, IN: Phi Delta Kappa Educational Foundation, quoted in Dawson, P., & Guare, R. (2004), цит. роб., с. 85.

вернуться

154

Dement, W., & Vaughn, C. (2000), цит. роб.

вернуться

155

Там само.

вернуться

156

Kramer, P. (2005), цит. роб.

вернуться

157

Flaherty, A. (2004), цит. роб., с. 147.